2. СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

структура політичної системи

Згідно із загальною теорією систем елементами системи вважають­ся її невід'ємні й взаємопов'язані складові. Наявність кожної з них необхідна для існування і функціонування системи, досягнення її ці­лей. Такі елементи системи називаються підсистемами, кожна з яких водночас є й окремою системою. Оскільки кожна підсистема має скла­дні внутрішні зв'язки й будову, то щодо її власних складових викорис­товується термін елементи системи.

У політичній системі суспільства зазвичай розрізняють чотири ос­новні групи елементів: політичні інститути, політичні відносини, полі­тичні норми, політичну культуру. Відповідно до цих елементів виок­ремлюються інституціональна (або організаційно-інституціональна), регулятивна, функціональна і комунікативна підсистеми політичної системи.

Інституціональну підсистему політичної системи складають по­літичні інститути — формалізовані явища і процеси політичного життя суспільства, до яких належать як самі політичні установи — держава та її структурні елементи (парламент, уряд тощо), політичні партії, громадські організації, засоби масової інформації, органи міс­цевого самоврядування, — так і процеси їх упорядкованого функціо­нування.

Інституціональна підсистема виступає основоположною як щодо політичної системи суспільства в цілому, так і стосовно її окремих складових. Це зумовлено тим, що саме вона є джерелом усіх найваж­ливіших зв'язків, які виникають в межах політичної системи. Інститу- ціональна підсистема визначає характер норм, які регулюють ці зв'язки. Саме щодо неї політичні ідеї, погляди, уявлення, теорії вико­нують службові функції.

Найважливішим інститутом політичної системи суспільства висту­пає держава як система органів влади та установ, яка здійснює керів­ництво та управління суспільством на основі публічної влади. Саме вона забезпечує політичну організованість суспільства, надаючи полі­тичній системі цілісності й стійкості, орієнтуючи її на найважливіші суспільні цілі. Основними державними органами і водночас інститу­тами політичної системи є вищі органи держави — глава держави, па­рламент, уряд, вищі суди. До інших органів держави належать центра­льні (міністерства, державні комітети, державні служби) та місцеві органи виконавчої влади, суди нижчих інстанцій, орган фінансово- бюджетного контролю (рахункова палата), уповноважений із прав лю­дини тощо, а до установ — різноманітні організації — від національ­но