1. СУТНІСТЬ, ОЗНАКИ ТА ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

сутність та основні ознаки держави

Держава є багатоаспектним суспільним утворенням і за своєю складністю й багатоманітністю виявів поступається хіба що суспільст­ву загалом. Складність і багатоманітність виявів держави об'єктивно утруднюють з'ясування та визначення її сутності. До того ж, кожна із суспільствознавчих наук досліджує якийсь окремий аспект держави, відповідно до якого і дає її визначення.

Коли йдеться про державу взагалі, то мається на увазі передусім певна відокремлена територія, на якій проживає політично, тобто за допомогою публічної влади, організоване населення. У цьому розу­мінні поряд із поняттям держава вживаються терміни країна, суспіль­ство, вітчизна тощо. Політична організованість населення в межах визначеної території має суверенний — незалежний від інших терито­ріально-політичних утворень — характер. У найзагальнішому вигляді держава — це суверенне політико-територіальне утворення.

Трьома основними складовими держави є територія, населення і суверенна публічна влада. Територія — це просторова основа держа­ви. Територією держави є та частина суші, земних надр, повітряного простору і територіальних вод, на яку поширюється влада держави. Межі території держави визначаються її кордонами, встановленими здебільшого формально-договірним шляхом.

Територіальність є атрибутивною ознакою держави. Втрата тери­торії означає припинення існування самої держави. Тому будь-яка держава намагається всіма засобами зберегти свою територію. Тери­торіальні зазіхання, спори і претензії одних держав до інших упродовж усієї історії викликали найжорстокіші конфлікти між ними. Територія держави може охоплювати величезні площі земної поверхні, напри­клад території Росії, Китаю, Канади, США, Бразилії, навіть окремі ко­нтиненти (Австралія), а може складатись із кількох квадратних кіло­метрів (Ватикан, Монако), однак за будь-яких умов вона є необхідною для існування держави. Хоча могутність держави визначається не сті­льки розмірами її географічної території, скільки економічним потен­ціалом, відсутність владного контролю за якоюсь частиною території є виявом слабкості держави.

Другою складовою держави є населення, тобто людська спільнота, яка проживає на її території і підпорядковується державній владі. На­селення держави може складатись з однієї нації або бути багатонаціо­нальним. Багатонаціональні держави здебільшого мають федератив­ний устрій або містять у своєму складі автономні утворення. Існують мононаціональні, але поліетнічні держави, населення яких складається з однієї корінної нації і кількох національних меншин — представни­ків тих націй, які проживають в інших державах і виступають там суб'єктами державотворення.

Соціальна, особливо етнічна, політична і культурна інтегрованість населення держави дозволяє визначати його як народ. Представники одного народу навіть за наявності етнічних відмінностей між ними мають почуття належності до однієї спільноти завдяки спільним рисам культури та історичної свідомості. Народ, як і територія, також є атри­бутивною ознакою держави, оскільки не може бути держави без наро­ду. Проте можуть існувати народи без власної держави, наприклад єврейський народ до утворення держави Ізраїль (1948), цигани або курди, які не мають своєї державності.

Третьою складовою держави є суверенна політична влада як від­носини панування та підкорення, керівництва й підпорядкування, які існують між органами державної влади та наділеними владними пов­новаженнями посадовими особами, з одного боку, і рештою суспільст­ва — з іншого. Виокремлення та аналіз інших, крім території і насе­лення, ознак держави пов'язане саме із цією складовою і є безпосеред­нім завданням політології.

Держава в політологічному розумінні — це політичний інститут, складова політичної системи суспільства. Вона, як політичний інсти­тут і головний носій політичної влади в суспільстві, характеризується наявністю системи офіційних, тобто тим чи іншим чином формально визначених, органів — глави держави, парламенту, уряду, міністерств, судів тощо, які реалізують функції держави і становлять державний апарат, що є однією з основних політичних ознак держави.

До числа найважливіших ознак держави належить її суверенітет. Суверенітет (від фр. souverainete — самостійність, верховна влада) держави — це верховенство влади держави всередині країни та її незалежність у зовнішніх зносинах.

Поєднання двох начал — нез