2. СИСТЕМА ТА ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

СИСТЕМА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Форми місцевого самоврядування багатоманітні й у різних країнах мають свої особливості. Основними формами безпосереднього здійс­нення місцевого самоврядування є місцевий референдум і загальні збори громадян за місцем проживання. Опосередковано місцеве само­врядування здійснюється через виборні органи, якими є представниць­кі установи та їхні виконавчі органи. Представницький орган місце­вого самоврядування на низовому рівні адміністративно-територіаль­ного устрою найчастіше називаються муніципальною радою. Члени такого органу (муніципальні радники) обираються на строк від двох до шести років. Кількісний склад представницького органу визначається залежно від чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці й зазвичай є невеликим. Найчисленнішими за складом є муні­ципальні ради столиць та інших найбільших міст.

Як і в парламентах, у представницьких органах місцевого самовря­дування утворюються постійні й тимчасові комісії (комітети). Постійні комісії формуються за галузевою ознакою — займаються питаннями економіки, транспорту, будівництва, освіти, охорони здоров'я, культу­ри тощо. Члени представницьких органів місцевого самоврядування свої повноваження здійснюють зазвичай на громадських засадах, оплачується лише робота постійних працівників — голови ради, сек­ретаря та ін.

Основною формою роботи представницьких органів місцевого са­моврядування є засідання, що проводяться в сесійному порядку. Му­ніципальні ради скликаються на чергові сесії, як правило, щокварталь­но, а представницькі органи більш високого рівня — два рази на рік. Засідання рад мають відкритий характер, але рада може прийняти рі­шення про проведення закритого засідання.

Виконавчий орган місцевого самоврядування формується пред­ставницьким органом або обирається населенням. Він може бути од­ноособовим — складатися з його глави, якому підпорядкована адміні­страція, або колегіальним. На муніципальному рівні одноособовий виконавчий орган найчастіше представлений мером. Інші назви такої посадової особи: голова, бургомістр, алькальд тощо. Мер, який обира­ється безпосередньо населенням (сильний мер), зазвичай наділяється досить широкими повноваженнями, у тому числі щодо муніципальної ради. Він одноособово призначає і звільняє провідних муніципальних службовців, відає розробленням і виконанням місцевого бюджету, нерідко наділяється правом накладати вето на прийняті муніципаль­ною радою акти. Мер, який обирається муніципальною радою (слаб­кий мер), зазвичай не має широких владних повноважень. Він головує в раді, виконує представницькі й контрольні функції. Управління му­ніципальними справами рада здійснює через систему галузевих комі­сій (комітетів).

Колегіальний виконавчий орган місцевого самоврядування форму­ється представницьким органом. Він може називатися виконавчим комітетом, виконавчою радою, джунтою, магістратом тощо. Глава ви­конавчого органу (мер) може водночас бути головою представницько­го органу (муніципальної ради). Іноді представницьку установу та її виконавчий орган очолюють різні посадові особи.

У невеликих громадах (общинах, комунах) представницький орган може не утворюватися, органами самоврядування є загальні збори (сходи) жителів та обраний ними староста.

У багатьох країнах органи місцевого самоврядування адміністра­тивно-територіальних одиниць називаються муніципалітетами. В од­них країнах — Великій Британії, США та інших — муніципалітетами називаються органи тільки міського самоврядування, в інших країнах — органи самоврядування адміністративно-територіальних одиниць різного рівня. Муніципалітетами називаються також відповідні адміні­стративно-територіальні одиниці.

У деяких країнах органи місцевого самоврядування створюються лише на рівні нижчої і середньої ланок адміністративно-територіаль­ного устрою, а на рівні вищої ланки діє тільки орган державної вико­навчої влади.

Формування та діяльність органів місцевого самоврядування від­буваються під безпосереднім впливом політичних партій. Представни­цькі органи місцевого самоврядування обираються населенням (ви­борцями) відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вибори відбуваються за мажоритарною або пропорційною виборчими систе­мами. Як і в разі формування парламенту, пропорційна виборча систе­ма більшою мірою сприяє структурованості представницького органу, його відповідальності пе