2. ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ

Типологія політичних режимів дає змогу віднайти спільне й від­мінне в багатоманітних методах і засобах здійснення державної влади як у різні історичні епохи, так і в різних країнах. Як і будь-яка типоло­гія, вона може здійснюватись за певними підставами (ознаками), зале­жно від яких розрізняють ті чи інші типи політичних режимів.

Спроби відрізнити одні держави від інших за формами правління, методами й засобами здійснення влади сягають глибокої давнини. Як уже зазначалось, докладну типологію форм державного правління здійснили ще давньогрецькі мислителі Платон і Арістотель. Зокрема, Арістотель залежно від кількості правителів держави та мети, яку вони переслідують, вирізняв шість форм державного правління — монар­хію, аристократію, політію, тиранію, олігархію і демократію.

Типології Платона та Арістотеля відбивали політичні реалії Старо­давньої Греції. Сучасні типології політичних режимів Грунтуються на досвіді світового політичного розвитку, що як найважливішу соціаль­но-політичну цінність висунув демократію. XX ст. пов'язується, з од­ного боку, з розвитком демократії і досягненням стадії її зрілості, а з іншого — з тим, що небаченого раніше поширення набули недемокра­тичні режими.

ТИПОЛОГІЯ політичних режимів г. моски

Типологію політичних режимів залежно від рівня їх демократизму за­початкував один із основоположників теорії еліт Г. Моска. Виокремлюю­чи аристократичну й демократичну тенденції у розвитку панівного полі­тичного класу, перша з яких полягає у прагненні цього класу стати спад­ковим, а друга виявляється в оновленні його складу за рахунок представ­ників нижчих верств суспільства, він говорив про два типи організації влади. В одних випадках влада передається за принципом згори донизу таким чином, що вибір нижчого управлінця здійснюється вищим. В інших випадках діє протилежний принцип — влада делегується знизу догори: тими, ким управляють, тим, хто управляє. Перший тип організації влади Г. Моска назвав автократичним, другий — ліберальним.

Автократичний режим передбачає існування автократа, тобто особи, що персоніфікує інститут, від імені якого діють усі ті, хто наді­ляється частиною або часточкою публічної влади. У разі наслідування автократії наявна комбінація автократичного принципу з аристократи­чною тенденцією, а в разі виборної автократії — комбінація автокра­тичного принципу з демократичною тенденцією.

Ліберальний режим характеризується більш-менш досконалою організацією виборчої системи. Його особливостями є те, що закон Грунтується на згоді більшості громадян, а функціонери, які прямо або опосередковано призначаються підлеглими, є тимчасовими й відпові­дальними у своїх діях перед законом.

На думку Г. Моски, автократичні режими є більш стійкими, ніж лі­беральні, оскільки останні можуть функціонувати лише за сприятли­вих умов, переважно в періоди економічного зростання та інтелектуа­льного розвитку. Він визнавав, що важко знайти політичний режим, у якому в абсолютно чистому вигляді проявлявся б той чи інший прин­цип або тенденція, однак був переконаний, що переважання автократії чи лібералізму, аристократичних або демократичних тенденцій слу­жить фундаментальним критерієм для визначення типу політичної організації будь-якого суспільства.

Г. Моска не завершив свою типологію політичних режимів. Деякі західні дослідники, узагальнюючи його міркування, доходять виснов­ку, що виокремлені вченим два принципи організації влади, комбіно­вані з двома тенденціями поповнення політичного класу, визначають чотири типи політичних режимів: 1) аристократично-автократичний (абсолютна монархія); 2) аристократично-ліберальний (парламентарна, конституційна монархія); 3) демократично-автократичний (президент­ська республіка); 4) демократично-ліберальний (парламентарна респу­бліка).

ПОЛІТИЧНІ Й ДЕРЖАВНІ РЕЖИМИ

Суттєво розширює і поглиблює знання про особливості здійснення державної влади в різних країнах наближена до наведеної вище типо­логія політичних режимів залежно від форми правління і з розрізнен­ням політичних і державних режимів. За цією типологією авторитарні політичні режими пов'язуються з абсолютною і дуалістичною монар­хією і деякими різновидами президентського республіканського прав­ління, а демократичні — з парламентарними монархією і республікою та президентським республіканським правлінням із досконалою сис­темою стримувань і противаг.