3.2. ЕТАПИ СТВОРЕННЯ І РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ

Г~! роцес створення трудового колективу являє собою послідовну / / зміну дій керівників вищої і середньої ланки, спрямованих на формування персоналу підприємства.

Процес створення трудового колективу складається з таких етапів:

1.Встановлення конкретних цілей.

2. Складання графіка робіт.

3. Узгодження різних видів робіт (проведення експерименту).

4. Організаційна робота з розподілу повноважень.

5. Обговорення проблем, проведення дискусій.

6. Аналіз ходу і результатів роботи.

7. Забезпечення зворотного зв'язку.

Для успішного створення трудового колективу підприємства необ­хідно забезпечити такі умови:

— усі члени колективу повинні чітко уявляти собі цілі спільної роботи;

—уміння кожної людини відомі керівникові та іншим працівникам (відповідно до цього розподілені функції);

— організаційна побудова колективу повинна відповідати його за­вданням;

— у колективі аналізують методи роботи і намагаються їх удоско­налювати;

— розвинута самодисципліна, що дозволяє добре використовувати час і ресурси;

— колектив підтримує своїх членів і створює тісні взаємовідно­сини;

— відносини у колективі є відкритими.

Для створення ефективного трудового колективу його керівник по­винен відповідати таким вимогам:

• наявність навичок керівництва;

• послідовність;

• уміння щодо правильного підбору персоналу;

• турбота про членів колективу;

• уміння створювати сприятливий морально-психологічний клімат в колективі;

• підтримка особистого розвитку працівників, заохочення їхнього творчого потенціалу;

• уміння раціонально використовувати робочий час;

• високі вимоги до працівників;

• прагнення до зворотного зв'язку.

Навички керівника щодо формування трудового колективу особли­во важливі у випадках, коли потрібно об'єднати разом велику кіль­кість людей і навчити їх ефективно працювати на загальну мету в ат­мосфері співпраці.

У процесі свого розвитку трудові колективи проходять через кілька послідовних етапів (стадій) (рис. 3.1).

1. Формування (зародження) колективу.

Для стадії формування трудового колективу є характерними: наяв­ність групи мало пов'язаних між собою людей, відсутність соціально­го контролю, традицій.

На даному етапі формуються всі види відносин, норми поведінки, правила регулювання внутрішньоколективних зв'язків, зміцнюються усі види дисципліни, затверджується певний стиль роботи. Формаль­ний характер колективу визначає автократичний стиль керівництва. Для такого колективу є характерною централізація управління в ру­ках керівника, що ставить перед підлеглими конкретні завдання, де­тально регламентує і жорстко контролює їх виконання. На даній ста­дії розвитку трудового колективу переважають адміністративні методи управління.

2. Становлення колективу.

На етапі становлення трудового колективу формується актив, що поєднує більшість членів колективу, починають складатися традиції, громадська думка, що спрямовані на підтримку вимог керівника біль­шістю працівників. Як наслідок, рішення всі частіше приймаються ко­легіально, стиль керівника стає більш демократичним. Завдання керів­ника на даному етапі полягає в тому, щоб, спираючись на актив колективу, визначити позиції, цілі і мотиви діяльності кожного члена трудового колективу. Це дозволить йому обрати найбільш ефективні методи впливу на мотиви поведінки людей, активізувати і залучити до участі в управлінні усіх членів колективу.

3. Зрілість колективу.

Трудовий колектив на стадії зрілості має усі ознаки і виконує всі функції, які властиві трудовому колективу. Основні регулятори пове­дінки людей на даному етапі — взаємна вимогливість, соціальний кон­троль.

Для даного етапу є характерними: демократичний стиль керівницт­ва, колегіальне прийняття рішень, переважне застосування соціально- психологічних методів впливу.

Цій стадії розвитку трудового колективу притаманні високі еконо­мічні показники діяльності підприємства, найбільш повний збіг особи­стих інтересів з інтересами колективу, сприятливий морально-психо логічний клімат.

4. Старіння колективу.

На стадії старіння колектив перестає розвиватися, втрачає здат­ність до адаптації, соціальний контроль набуває консервативного ха­рактеру і визначає статику колективу. На даному етапі роль керівника полягає у підтримці колективу в стані відкритості, поповненні колек­тиву новими членами, орієнтуванні персоналу на інновації, що забез­печать виживання колективу, його адаптацію до оточення, що зміню­ється.