4.3. СОЦІАЛЬНІ РОЛІ І ВІДНОСИНИ В КОЛЕКТИВІ

магниевый скраб beletage

Відносини в колективі виникають між людьми як носіями певних

соціальних ролей.

Роль — це відносно постійна система поведінки згідно з установ­леним еталоном.

З роллю завжди пов'язуються певні права, обов'язки й очікування. Індивід, який не виправдовує їх, піддається санкціям, а той, що виправ­дує — заохоченню.

ВИРОБНИЧІ РОЛІ ПРАЦІВНИКІВ У КОЛЕКТИВІ

Ролі працівників у колективі поділяються на дві групи: виробничі (табл. 4.3) та міжособистісні.

Таблиця 4.3

з/п

Роль

Характеристика

1

Координатор

Має найбільші організаторські здібності; як правило, стає керівником колективу незалежно від досвіду і знань. Його головний обов'язок — вміти працювати з тими, хто такими знаннями і досвідом володіє, і спрямовувати їх активність на досягнення цілей

2

Генератор ідей

Має гарні здібності і талант. Розробляє варіанти вирішення будь-яких проблем, що стоять перед колективом, але в силу своєї неактивності, незібраності і т.п. не здатний їх реалізувати

Закінчення табл. 4.3

з/п

Роль

Характеристика

3

Контролер

Творчо мислити не здатен, але в силу глибоких знань, до­свіду, ерудиції може належним чином оцінити будь-яку ідею, виявити її сильні і слабкі сторони, підштовхнути ін­ших до роботи з її подальшого удосконалення

4

Шліфувальник

Має широкий погляд на проблему і тому при необхідності вміє узгодити її вирішення з іншими завданнями колективу

5

Ентузіаст

Найбільш активний член колективу; захоплює своїм при­кладом оточення на дії з реалізації встановленої мети

6

Шукач вигод

Посередник у внутрішніх і зовнішніх відносинах, що дають певну внутрішню єдність діям членів колективу

7

Виконавець

Сумлінно реалізує чужі ідеї, але потребує при цьому постій­ного керівництва і стимулювання

8

Помічник

Особисто ні до чого не прагне, задовольняється другими ро­лями, але готовий завжди допомогти іншим у роботі та у житті

Колектив буде нормально функціонувати при повному розподілі і сумлінному виконанні перелічених ролей.

Якщо членів колективу виявиться менше восьми, то комусь дове­деться одночасно виконувати дві або більше ролей, що неминуче призведе до виникнення внутрішньообистісних, а потім і міжособис­тісних конфліктів.

Ролі, пов'язані з міжособистісними відносинами, поділяють на дві групи:

— ведучі (авторитетні, честолюбні і чимось привабливі для інших працівники);

— ведені (всі інші працівники підприємства).

Між членами колективу виникають такі типи відносин:

— дружня кооперація, взаємодопомога, засновані на повній довірі;

— дружнє змагання у вигляді суперництва в окремих сферах у ра­мках позитивних взаємин;

— невтручання, дистанціювання один від одного при відсутності як співрпраці, так і суперництва;

— суперництво, орієнтація на індивідуальні цілі навіть в умовах спільної роботи, засновані на загальній взаємній недовірі;

— кооперація антагоністів — суперництво у рамках загальної дія­льності і негативних відносин.

Повсякденна діяльність членів колективу підпорядковується пев­ним законам, серед яких можна особливо виділити два — закон збе­реження особистого становища, гідності, соціального статусу і закон компенсації нестачі одних здібностей іншими, а також досвідом і на­вичками роботи.

Генеральний директор групи компаній «Іспанський дім» відзначив: «Я вважаю, що ринку потрібні в першу чергу не зірки екстракласу, а злагоджені дії всієї компанії. Тому навіть з дуже талановитими людьми, що порушують цілісність такої взаємодії, доводиться прощатися або від­водити їм роль консультантів. Для ефективної роботи потрібні взаємо­допомога і підтримка. І справа тут не в альтруїзмі або турботі керівника про те, щоб усім було гарно. Мова йде про винятково економічний фак­тор: величезні гроші викидаються через те, що люди не вміють взаємо­діяти» [40].

Відповідно до першого закону кожен член колективу буде докла­дати максимум зусиль, щоб зберегти своє «місце під сонцем», і ці дії бувають за своїм змістом дуже неоднозначними. З одного боку, вони можуть виражатися у поліпшенні результативності, у підвищенні якості роботи, у самоудосконаленні, тобто мати позитивну спрямо­ваність. 3 іншого боку, зводитися до різного роду інтриг, викорис­тання бюрократичних заходів, захисту від усього, що несе можли­вість будь-яких змін.

Дії, що підпорядковуються другому закону, також є неоднознач­ними, тому що компенсувати нестачу одних якостей можна не тільки активною роботою в інших сферах, але також і лестощами, неформа­льними стосунками з керівництвом, боротьбою із суперниками і т.п.