10.1. КАР'ЄРА: СУТНІСТЬ, ВИДИ, ЕТАПИ

Одним із найважливіших чинників, що визначають ефективність управління персоналом, є рівень роботи з розвитку персоналу під­приємства.

Розвиток персоналу — це процес безперервного навчання праців­ників, управління діловою кар'єрою персоналу, планування і підготов­ки кадрового резерву.

Слід звернути увагу на те, що управлінські рішення у сфері розвитку персоналу пов'язані з діловим оцінюванням працівників підприємства.

Метою розвитку персоналу є забезпечення максимального викори­стання усіх його можливостей для досягнення цілей підприємства.

У групі компаній «Іспанський дім» програми особистісного зростання здійснюються у двох формах. Перша — загальнокорпоративний семінар, він проводиться 2 рази на рік за містом. Формується група (20-25 чоловік) з працівників різних бізнесів і регіональних підрозділів компанії. Зовнішні тренери пропонують різноманітні методики особистісного зростання. На­приклад, відповідно до однієї з випробуваних методик — «сказкотерапії» — усі присутні придумують один одному прізвиська, що найбільш точно відображали б їхню сутність, а потім кожен складає про себе казку. Слу­хаючи такі казки і ставлячи за ходом розповіді питання, досвідчений тре­нер може виявити багато чого; відповідаючи, людина не від когось чує, а сама усвідомлює, що їй заважає і що слід змінити. Такі семінари поєдну­ють людей у 10 разів краще від будь-якого корпоративного заходу. Крім семінарів у кожному бізнесі раз в один-два тижні проводяться круглі сто­ли. При цьому психолог зі служби коучингу виступає модератором — ста­вить питання. У ході розмови — за репліками людей, їхніми реакціями — можна побачити, що сьогодні відбувається в бізнесі, які відносини прева­люють у колективі. Кінцева мета круглого столу — це самодисципліна, не нав'язана, а така, що йде зсередини [40].

Важливим напрямком управління розвитком персоналу є плану­вання кар'єри працівників підприємства.

Термін кар 'єра у загальному розумінні означає успішне просуван­ня в галузі суспільної, службової, наукової та іншої діяльності [78].

Кар'єру — траєкторію свого руху — людина будує самостійно, враховуючи особливості внутрішньо- і позаорганізаційної реальності і головне — свої власні цілі, бажання та настанови.

Під трудовою кар'єрою мається на увазі індивідуальна послідов­ність змін у праці особистості, що обумовлена зміною її становища на вертикальній шкалі складності праці або соціальній драбині робочих місць, посад [59].

Поняття «трудова кар'єра» є більш ширшим порівняно з такими термі­нами, як «ділова кар'єра» або «професійно-кваліфікаційне просування».

Так, ділова кар'єра — це підвид трудової кар'єри, який поширю­ється на просування і досягнення успіху в специфічних видах трудової діяльності — бізнесі, комерції, тобто в тих видах економічної діяльно­сті, які приносять прибуток, дохід або інші особисті вигоди.

Розрізняють два види трудової кар 'єри:

1. Професійна кар'єра — це становлення працівника як професіо­нала, кваліфікованого фахівця у своїй справі, що відбувається протя­гом усього трудового життя працівника. Вона може реалізовуватися на різних підприємствах [59].

Дана кар'єра характеризується тим, що працівник у процесі своєї професійної діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, на­ймання на роботу, професійне зростання, підтримка індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію.

Професійна кар'єра може йти за лінією:

— спеціалізації (поглиблення в одній, обраній на початку профе­сійного шляху, сфері діяльності);

— транспрофесіоналізації (оволодіння іншими сферами діяльності).

2. Внутрішньоорганізаційна кар'єра — це послідовна зміна стадій розвитку працівника в межах одного підприємства.

Внутрішньоорганізаційна кар'єра реалізується у чотирьох основ­них напрямах; відповідно до цього виділяють такі її моделі:

2.1. Вертикальна кар'єра (переміщення на інший щабель структур­ної ієрархії). У свою чергу, вона поділяється на:

— висхідну кар'єру (просування працівника вгору по службових щаблях);

— нисхідну кар'єру (переміщення працівника вниз по службових щаблях).

2.2. Горизонтальна кар'єра (переміщення в іншу функціональну сферу діяльності на тому самому рівні структурної ієрархії; розширен­ня прав і обов'язків на існуючій посаді).

2.3. Ступінчаста кар'єра (поєднує елементи горизонтальної і верти­кальної кар'єри; просування працівника здійснюється шляхом чергу­вання вертикального зростання з горизонтальним).

2.4. Доцентрова кар'єра (наближення працівника до керівництва під­приємства). Наприклад, запрошення працівника на недоступні йому раніше зустрічі, наради; одержання доступу до неформальних джерел інформації; окремі важливі доручення керівництва. Мова йде про те, що людина, навіть не обіймаючи високих посад, може виявитися близькою до керівництва, допущеною у вузьке коло спілкування, включеною до еліти.

Отже, успіх у кар'єрі можна розглядати і з погляду просування у межах підприємства від однієї посади до іншої, більш високої, і з по­гляду міри оволодіння певною професією, і з погляду одержання особ­ливого визнання керівництва.

В процесі реалізації кар'єри важливо забезпечити взаємодію усіх перелічених її видів.

Існують різні підходи до визначення моделей кар'єри, один з яких поданийу табл. 10.1 [70].

Таблиця 10.1

МОДЕЛІ КАР'ЄРИ

Модель

Характеристика