10.4. УПРАВЛІННЯ МОБІЛЬНІСТЮ ПЕРСОНАЛУ

Мобільність персоналу — це широке поняття, яке охоплює його рух як у територіальному аспекті, так і у конкретному підприємстві.

Мобільність персоналу характеризується його здатністю швидко пристосовуватися до мінливих умов маркетингового середовища, до зміни трудових функцій, змісту праці і т.д.

Форми прояву мобільності персоналу достатньо різноманітні. У зв'язку з цим основне завдання керівництва полягає у тому, щоб ви­користати найбільш раціональні з них відповідно до конкретних умов діяльності підприємства.

На рівні підприємства особливий інтерес викликає професійна мо­більність кадрів. Так, саме зміною професії найчастіше супроводжу­ється перестановка (ротація) кадрів, перерозподіл робочої сили у під­приємстві між окремими видами робіт і структурними підрозділами.

Управління мобільністю персоналу передбачає цілеспрямований влив на процес руху персоналу з метою забезпечення стабільності ко­лективу підприємства, з одного боку, і максимальної реалізації трудо­вого потенціалу працівників, з іншого боку.

Так, рух персоналу підприємства може здійснюватися у таких на­прямках:

• прийом до підприємства;

• підвищення за посадою або кваліфікацією;

• переміщення, коли працівника переводять на інше рівноцінне міс­це (у відділ, службу);

• пониження, коли у зв'язку зі змінами у потенціалі працівника (або за результатами атестації) його переводять на більш низьку поса­ду (для службовців) або на більш низький розряд (для робочих);

• звільнення з підприємства.

До причин мобільності персоналу належать:

— забезпечення потреб підприємства у працівниках необхідної кваліфікації;

—надання працівникові роботи, яка більшою мірою відповідає йо­го інтересам, вимогам, стану здоров'я і т.д.;

— надання працівникові роботи, що відповідає його кваліфікації;

— забезпечення зайнятості працівника у випадку структурних ре­організацій;

— соціально-психологічні причини (бажання мінімізувати рівень конфліктності в колективі, забезпечити згуртованість колективу, оп- тимізувати соціальну взаємодію між працівниками).

Процес управління мобільністю персоналу підприємства в сучас­них умовах повинен передбачати:

• планування руху персоналу підприємства;

• організацію роботи щодо виконання запланованих заходів;

• аналіз руху персоналу підприємства;

• порівняння показників руху персоналу з аналогічними показни­ками підприємств-конкурентів;

• виявлення тенденцій у русі персоналу підприємства;

• оцінку впливу виявлених тенденцій на кінцеві результати діяль­ності підприємства та на психологічні характеристики трудового ко­лективу;

• застосування економічних і неекономічних методів мотивації персоналу;

• розробку заходів щодо стабілізації трудового колективу та по­ліпшення соціально-психологічних параметрів колективу.

Аналіз руху персоналу підприємства здійснюється на основі кое­фіцієнтів, наведених у табл. 10.8.

Для керівників і фахівців, чий «потенціал підвищення» вичерпа­ний, але які можуть принести велику користь підприємству, все біль­ше поширення в західних фірмах одержує практика горизонтальної кар'єри, що забезпечує можливість оволодіння новими сферами діяль­ності, підвищення кваліфікації в одній спеціальності, нарощування операційної майстерності і постійної підтримки інтересу до роботи.

Горизонтальна кар'єра здійснюється у двох формах: ротація і зба­гачення праці.

 

Таблиця 10.8

КОЕФІЦІЄНТИ ДЛЯ АНАЛІЗУ РУХУ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

з/п

Коефіцієнт

Сутність

Формула для розрахунку

Умовні позначення

1

Коефіцієнт обороту кад­рів з прийнят­тя (Кп)