11.3. УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПЕРСОНАЛУ

магниевый скраб beletage

Охорона праці — це система забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лі­кувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи.

Умови праці — це сукупність чинників виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

На формування і зміну умов праці впливають три групи чинників:

1.Соціально-економічні:

1.1.Нормативне і законодавче регулювання соціально-економічних і виробничих умов праці (тривалість робочого часу, режими праці і відпочинку, санітарні норми і вимоги, система контролю за дотриман­ням чинних законів, вимог і правил у сфері умов праці);

1.2. Соціально-психологічні чинники, що характеризують ставлен­ня працівника до праці і її умов, психологічний клімат у виробничих колективах, ефективність пільг і компенсацій за роботу, пов'язану з несприятливими впливами.

2.Організаційно-технічні:

2.1. Засоби праці (виробничі будинки і споруди, санітарно-по­бутові пристрої, технологічне устаткування, інструменти, присто­сування);

2.2. Предмети і продукти праці (сировина, матеріали, заготівлі, на­півфабрикати, готові вироби);

2.3. Технологічні процеси (фізичні, механічні, хімічні і біологічні впливи на предмети праці, способи їхнього транспортування і збере­ження і т.д.);

2.4. Організаційні форми виробництва, праці і управління (рівень спеціалізації виробництва, його масштаби і масовість, змінність робо­ти підприємства, перерви, безперервність виробництва, форми розпо­ділу і кооперації праці, її прийоми, режими праці і відпочинку протя­гом робочої зміни, тижня, року, організація обслуговування робочого місця, структура підприємства і його підрозділів, співвідношення фун­кціонального і лінійного управління виробництвом та ін.).

3. Природні чинники.

Вони мають особливе значення при формуванні умов праці в сіль­ськогосподарському виробництві, на транспорті, у будівництві і т.д.

Види нормативних правових актів з охорони праці:

1. Стандарти, системи стандартів безпеки праці.

2.Санітарні правила і норми, гігієнічні нормативи.

3. Правила з охорони праці (міжгалузеві і галузеві).

4.Правила безпечної експлуатації.

5.Правила безпеки (пожежної, з вибухів, електричної, ядерної, ра­діаційної, лазерної, біологічної, технічної).

6. Правила захисту (наприклад, від статичної електрики).

7.Будівельні норми і правила.

8.Інструкції з охорони праці, у тому числі типова галузева.

9. Організаційно-методичні документи (міжгалузеві і галузеві): по­ложення, вказівки, рекомендації.

Ґрунтуючись на нормативах, що приводяться в цих документах, працівники служби управління персоналом підприємства повинні здійснювати роботу щодо:

— визначення рівня безпеки праці на кожному робочому місці;

— прийняття рішень щодо підвищення рівня безпеки праці до нор­мативного;

— ліквідації робочих місць з несприятливими умовами праці.

Якщо немає можливості довести рівень безпеки до прийнятного

внаслідок специфіки виробництва, варто вирішити питання про ком­пенсацію за роботу в таких умовах і навчити працівників методам за­хисту здоров'я на даних робочих місцях. Небезпечні за умовами праці робочі місця повинні перебувати під постійним контролем служби управління персоналом.

До штату Центрального гірничо-збагачувального комбінату введено виробничого психолога, розроблено тести, які дозволяють знайти так зва­ну «схильність до ризику», що за певних умов може привести до виробни­чого травматизму. Передбачається, що працівники найбільш небезпечних спеціальностей будуть проходити таке тестування, і при необхідності їм буде пропонуватися менш ризикована робота. Щоб стимулювати підви­щення безпеки праці, директор ЦГЗК запропонував проведення своєрідних змагань між цехами. Одне з них, спрямоване на зниження рівня виробни­чого травматизму^ проходить під девізом: «За високопродуктивну роботу без травм і аварій!». Друге змагання також має прямии стосунок до без­пеки праці. Працівники намагаються виконати максимальний обсяг робіт, щоб побільше заробити. А от друга частина, що входить до їхніх обов'язків, тобто технічне обслуговування, часто упускається. Через це відбувається багато аварій. У зв'язку з цим директор ЦГЗК встановив що­місячну премію за якісне технічне обслуговування [81].