2.1. ОСОБИСТІСТЬ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА, ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОВЕДІНКА

магниевый скраб beletage

Людина вступає до підприємства з набором цінностей, певним ста­вленням до соціальних явищ та діяльності як сформована особис­тість, яка має власну позицію.

Особистість — це сукупність індивідуальних соціальних і психо­логічних якостей, що характеризують людину і дозволяють їй активно і свідомо діяти.

Тісний взаємозв'язок і взаємообумовленість цих якостей становить її першу властивість. Другою властивістю є активна діяльність, спря­мована на пізнання і перетворення навколишнього світу. Третя влас­тивість полягає в стійкості, що дозволяє прогнозувати поведінку осо­бистості, тобто дії, що виражають її суб'єктивну реакцію на ситуацію і оточення.

Риси особистості формуються під впливом природних властивос­тей: фізіологічного стану організму, особливостей вищої нервової дія­льності, пам'яті, емоцій, почуттів, сприйняття, а також соціальних фа­кторів: ролі, статусу, освіти, досвіду, звичок, кола спілкування і т.п. Гарне знання і розуміння керівником цих моментів сприяє успішному управлінню підлеглими, прогнозуванню їхньої поведінки і цілеспря­мованому впливу на неї.

У структурі особистості можна виділити чотири блоки характерис­тик (рис. 2.1):

— біологічний блок: включає характеристики особистості, обумо­влені її біологічними особливостями (стать, вік, тип нервової системи, темперамент, фізичне здоров'я);

— психологічний блок: включає характеристики особистості, обумовлені основними психічними процесами, що лежать в основі рівня психічного розвитку людини і його пізнавальних (розумових) здібностей (відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, мислення, мова, емоції);

— педагогічний блок: поєднує характеристики життєвого досвіду людини — загального, професійного, соціального (знання, уміння, на­вички і звички);

— соціально-психологічний блок: характеризує мотиваційну сферу особистості і містить у собі систему потреб, мотивів, відносин, мора­льних норм, життєвих цінностей (бажання, інтереси, наміри, прагнен­ня, схильності, ідеали, переконання, світогляд).

характеру, сприймає реальність не такою, яка вона є. Вона підбудовує її під власні уявлення. Розвинута ж особистість не намагається пере­робити реальність — вона з нею співіснує. Така особистість готова приймати адекватні рішення. По-перше, вона відкрита для творчості, по-друге — для комунікацій» [40].

На основі оцінки властивостей особистості можна скласти психо­логічний портрет людини, що включає: темперамент; характер; здат­ності; спрямованість, її види (ділова, особистісна, комунікативна); ін­телектуальність — ступінь розвитку і структура інтелекту; емоційність — рівень реактивності, тривожності, стійкості; вольові якості — умін­ня переборювати труднощі, наполегливість у досягненні мети; товари­ськість; самооцінка (занижена, адекватна, завищена); рівень самоконт­ролю; здатність до групової взаємодії.

Особистість виступає продуктом суспільного розвитку та залучен­ня індивідів у систему соціальних відносин через активну предметну діяльність та спілкування.

Необхідно розрізняти такі поняття, як гармонійний розвиток осо­бистості та професійний розвиток особистості. При цьому поняття «професійний розвиток особистості» є більш вузьким.

Так, під гармонійним розвитком особистості слід розуміти процес удосконалення її моральних, психологічних, соціальних, професійних та фізичних якостей в їх єдності, що забезпечує більш ефективну дія­льність людини.

Професійний розвиток особистості — це процес її підготовки до роботи за певною професією.

Розвиток особистості триває все життя. З віком змінюється лише позиція людини — з об'єкта виховання в родині, школі, вищому на­вчальному закладі вона перетворюється в суб'єкт виховання і повинна активно займатися самовихованням.

Особистіші якості різних категорій працівників підприємства є практично ідентичними, оскільки всі вони прагнуть до поваги з боку оточення.

Так, до особистісних якостей належать ті, котрі характеризують працівника як члена соціуму (трудового колективу), як особистість, а також його здатності до адаптації в нових умовах. Згідно з цим виді­ляють три групи особистіших якостей працівника (табл. 2.1).

Для більш повної характеристики особистіших якостей працівника необхідно оцінити його відносини зі своїми колегами, підлеглими та керівництвом.

ОСОБИСТІСНІ ЯКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА

Таблиця 2.1

Групи особисті- сних якостей

Особистісні якості

Показники для оцінювання рівня виразності якості

Особистісна група

Чесність

Кількість обманів, до яких вдавався праців­ник. Кількість випадків шахрайства

Освіченість

Рівень освіти працівника. Загальний світо­гляд. Рівень ерудиції та інтелекту

Відповідальність

Бажання або небажання працівника виконувати додаткові доручення. Рівень якості і оператив­ності виконання службових обов'язків

Порядність

Кількість вчинків, що відповідають, або не відповідають цій якості

Повага до людей

Кількість ситуацій, в яких працівник вияв­ляв поважне ставлення до людей

Соціальна група

Лояльність

Ступінь ідентифікації працівника з підприєм­ством. Кількість негативних висловлювань працівника про підприємство, підрозділ, кері­вництво і колег. Ступінь прийняття правил і норм, прийнятих у підприємстві. Рівень залу­чення працівника до справ підприємства. Спрямованість на досягнення індивідуальних і корпоративних цілей

Безконфліктність

Кількість конфліктів, що відбулися 3 вини працівника

Здатність до комп­ромісів

Кількість компромісів, на які пішов працівник

Схильність до ін­триг

Кількість інтриг, в яких працівник взяв участь. Кількість пліток, які передано. Кі­лькість ворожих дій проти колег з ініціати­ви працівника

Прагнення до лідер­ства

Кількість ініціативних пропозицій щодо особистого керівництва проектами. Кіль­кість ситуацій, в яких колеги підтримували думку працівника

Адаптаційна група

Кмітливість

Кількість повторень вказівок, які необхідні працівникові для розуміння вимог до нього

Здатність до швид­кої адаптації

Період, який необхідний працівникові для адаптації у підприємстві, колективі, підроз­ділі, а також до роботи

Стійкість до стресів

Кількість виявів неадекватної поведінки у стресових ситуаціях

Здатність до на­вчання

Період, необхідний працівникові для засво­єння нових знань

На формування організаційної поведінки особистості впливають такі чинники:

— демографічні (визначають поведінку залежно від статі та віку);

— біопсихологічні (визначають поведінку залежно від індивідуа­льних особливостей людини);

— соціально-психологічні (визначають поведінку залежно від вза­ємовідносин індивідів);

— культурологічні (визначають поведінку залежно від елементів культури, характерної для даного суспільства).

Удосконалення і зміна програмувальних властивостей особистості забезпечує їй повноцінну, плідну тривалу творчу діяльність і впливає на зміни деяких базових якостей, зокрема характеру. Наприклад, по­силення інтересу до професії веде до інтенсифікації інтелектуальної діяльності, підвищення мотивації, а розвиток інтелекту — до пошуку нових завдань і цілей цієї діяльності, формування таких рис характеру, як наполегливість, цілеспрямованість.

Характерні риси особистості, що пов'язані з її поведінкою у під­приємстві, наведені в табл. 2.2.

Бачення світу, його сприйняття обумовлюють рівень мотивації і пове­дінку особистості (рис. 2.2).

Віталій Іванов, генеральний директор групи компанії «Іспанський дім» відзначив: «Я іноді буваю занадто авторитарний, але розумію, що автори­тарність веде до втрати зворотного зв'язку. Якщо директор компанії стає вже надто великим директором, компанію чекають великі неприємності, хоча, може, і не відразу. Якщо тобі важливо бути авторитарним — ти ви­рішуєш особисті питання на шкоду інтересам компанії. Це саме і є нероз­виненість особистості, і моєї в тому числі» [40].

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ, ЩО ПОВ'ЯЗАНІ 3 її ПОВЕДІНКОЮ У ПІДПРИЄМСТВІ

Таблиця 2.2

Характерні риси

Особливості поведінки

1. Інтерналізм

Людина вважає, що сама контролює свої дії, керує ними; виявляє більшу зацікавленість і задоволеність роботою. У власних невдачах не звинувачує оточення і прагне са­мостійно контролювати ситуацію. Мотивована на досяг­нення

2. Екстерна лізм

Людина вважає, що її життя контролюється зовнішніми силами і її доля залежить від удачі та зовнішніх обставин. Вона менш задоволена своєю роботою і більш відчужена від робочого оточення. Людина покладається на обстави­ни і розцінює себе як особу, яка не може впливати на си­туацію, що є важливою для неї

3. Авторитаризм

Це переконання, що між людьми у підприємстві повинні бути розбіжності у статусі та посадовій ієрархії. Автори­тарна особа негативно сприймає роботу, виконання якої потребує чуйності до інших людей, толерантності і зда­тності адаптуватися до складних обставин, що зміню­ються. Коли успіх роботи залежить від чіткого дотри­мання правил та інструкцій, високоавторитарна особа може виконувати роботу дуже добре

4. Макіавеллізм

Людина вірить, що мета виправдовує засоби її досягнен­ня. Така людина є прагматиком. Її поведінка не завжди збігається з етичними нормами бізнесу. Якщо очікується значна винагорода за результати роботи, особи, яких на­зивають «високі Макі», дуже продуктивні. Коли відсутні чіткі стандарти виконання роботи, або цілі не виправдо­вують засобів, то прогнозувати результативність «висо­кого Мака» важко

5. Орієнтація на досяг­нення (nAch)

Людина постійно прагне виконувати роботу краще, са­мостійно долати труднощі; хоче відчувати, що успіхи або невдачі значною мірою залежать від неї особисто. Відчуває насолоду від складних завдань, що містять у собі виклик. Водночас вона уникає роботи, яка має ма­лий шанс на успіх. Вона швидко реагує на зворотний зв'язок і добре контролює результати власного виконан­ня роботи

6. Схильність до ризику

Людина з високим рівнем схильності до ризику швидше приймає рішення і користується меншим обсягом інфор­мації, щоб зробити вибір. Схильність до ризику може привести до більш ефективного виконання роботи за умов необхідності швидкого прийняття рішень (мене­джер, брокер), але може стати на заваді бухгалтерові, який виконує аудиторську роботу