Предмет та метод бухгалтерського обліку в бюджетних установах, завдання бухгалтерського обліку бюджетних установ

Поняття обліку є доволі широким і багатогранним, оскільки він пов'язаний з різноманітною господарською діяльністю людей.

Облік — це процес, який складається з операцій спостережен­ня, сприйняття, вимірювання та реєстрації фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо облік здійснюється над господарськими об'єктами, то такий облік називається господарським.

Господарський облік — це облік господарської діяльності ор­ганізації, установи, суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів, явищ і господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).

Залежно від призначення облікової інформації господарський облік поділяють на: оперативний; статистичний; бухгалтерський.

Оперативний облік ведеться безпосередньо на місцях здійс­нення господарських операцій (облік відпрацьованого часу, хід ви­конання плану тощо), зокрема тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Дані оперативного обліку використовують для поточного контролю і спостереження за окремими операціями на певних ділянках господарської діяльності для керівництва ними безпосередньо під час їхнього здійснення.

Статистичний облік вивчає і контролює масові соціально- економічні та суспільні процеси, явища природи (перепис населен­ня, використання робочого часу працівників тощо). Дані про гос­подарські факти, явища і процеси статистичний облік отримує з оперативно-технічного і бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік — це виявлення, вимірювання, реєстра­ція, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інфор­мації про діяльність суб'єкта господарювання зовнішнім та внут­рішнім користувачам для прийняття рішень.

Користувачі облікової інформації бюджетних установ відобра­жено на рис. 2.1.

Бюджетний облік відображає виконання бюджету через облік: доходів, видатків, грошових коштів бюджету, фінансування захо­дів, передбачених і затверджених у бюджеті, фондів, резервів й ра­хунків, створених у процесі виконання бюджету, касового вико­нання бюджету й виконання кошторисів видатків бюджетних установ.

В ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1996 № 996-XIV визначено основні принципи ведення бухгалтерського обліку (рис. 2.2).

У бухгалтерському обліку бюджетних установ для кількісного відображення руху засобів, обсягів господарських процесів вико­ристовують вимірники (рис. 2.3).

Предметом бухгалтерського обліку в бюджетних установах є майно (капітал), джерела формування майна (капіталу) та госпо­дарські процеси установи.

Об'єктами бухгалтерського обліку є:

1)             господарські засоби (капітал) (рис. 2.4);

2)             джерела формування господарських засобів (капіталу);

3)             господарські процеси.

Будь-який суб'єкт господарювання розпочинає свою діяльність тільки за умови первісного нагромадження фінансових, трудових та матеріальних ресурсів, які використовують у формі капіталу.

Капітал установи — це сукупність матеріальних ресурсів, гро­шових коштів, фінансових вкладень, а також витрат на придбання прав, необхідних для діяльності суб'єкта господарювання. Капітал класифікують як:

•               капітал в обігу (за складом і розміщенням), який функціонує у вигляді майна і зобов'язань;

•              капітал за джерелами формування.

За складом і розміщенням