Сутність форм бухгалтерського обліку : Бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях : B-ko.com : Книги для студентів

Сутність форм бухгалтерського обліку

Для обліку реєстрації господарських операцій установа застосо­вує різноманітні за формою, змістом, способами відображення і на­громадження інформації облікові регістри. Склад облікових регіст­рів, що їх веде бюджетна установа і визначає форму бухгалтерського обліку. Згідно із Законом України «Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV установа вибирає форму бухгалтерського обліку з ура­хуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки об­лікових даних.

Форма бухгалтерського обліку — це система взаємопов'язаних облікових реєстрів (хронологічних і систематичних) із певною ме­тодикою відображення у них господарських операцій у певній по­слідовності.

Фактично застосовуються такі основні облікові форми: 1) меморіально-ордерна («Журнал-Головна») (рис. 3.15);

Рис. 3.15. Схема меморіально-ордерної форми обліку у бюджетних установах

Суть меморіально-ордерної форми полягає у тому, що на під­ставі перевірених і згрупованих за певною ознакою первинних до­кументів складають меморіальні ордери, в яких вказують кореспо­нденцію рахунків за здійсненою господарською операцією та її суму. Меморіальні ордери складають як на один документ, так і на групу однорідних первинних документів.

Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних уста­нов та порядок їх складання, затверджена Наказом ДКУ від 27.07.00 № 68 передбачає використання у бюджетних установах 16 основних меморіальних ордерів у формі накопичувальних відомос­тей, кожна з яких має спеціальне призначення і специфічну будову, та одного меморіального ордера типової форми, призначеного для оформлення інших операцій, які не охоплені основними меморіа­льними ордерами (табл. 3.13).

Перевірені та взяті на облік первинні документи систематизують за датами здійснення операцій (у хронологічній послідовності) та зано­сять до меморіальних ордерів — накопичувальних відомостей.

Регістром синтетичного обліку за форми «Журнал-Головна» є книга «Журнал — Головна», яка і дала назву формі обліку.

Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є:

• оформлення бухгалтерських проведень меморіальними орде­рами;

•               розподіл синтетичного обліку на хронологічний і систематичний;

•               ведення аналітичного обліку на картках;

•               особлива будова книги «Журнал — Головна», яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу й конт­ролю за правильністю записів.

Таблиця 3.13

ПЕРЕЛІК МЕМОРІАЛЬНИХ ОРДЕРІВ-НАКОПИЧУВАНИХ ВІДОМОСТЕЙ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

м/о

Назва меморіального ордеру

Номер рахунка, субрахунку

1

Накопичувальна відомість за касовими операціями

380 (б)

301, 302

2

Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Дер­жавного казначейства України (установах банків)

381 (бю­джет)

321, 322

3

Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (уста­новах банків)

382 (бю­джет)

323 — 329

4

Накопичувальна відомість за розрахунка­ми з іншими дебіторами

408 (бю­джет)

364

5

Зведення розрахункових відомостей із за­робітної плати та стипендій

405 (бю­джет)

66

6

Накопичувальна відомість за розрахунка­ми з іншими кредиторами

409 (бю­джет)

675

7

Накопичувальна відомість за розрахунка­ми в порядку планових платежів

410 (бю­джет)

361

8

Накопичувальна відомість за розрахунка­ми з підзвітними особами

386 (бю­джет)

362

9

Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів

438 (бю­джет)

10 — 14, 40

10

Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозно­шуваних предметів

439 (бю­джет)

22, 41

11

Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування

398 (бю­джет)

232

12

Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування

411 (бю­джет)

232

Закінчення табл. 3.13

м/о

Назва меморіального ордеру

Номер рахунка, субрахунку

13

Накопичувальна відомість витрачання ма­теріалів

396 (б)

231, 233 — 239

14

Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ

409 (бю­джет)

711

15

Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей

406 (бю­джет)

714

16

Накопичувальна відомість позабалансово­го обліку

16

01, 02, 04 — 09

починаючи з № 17

274 (б)

131 — 133, 363, 68 та інші

Записи з меморіальних ордерів використовують для здійснення записів на синтетичних рахунках у «Журнал-Головна». Рахунки у «Журнал-головна» будують за шаховим принципом у вигляді дво­сторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій за кореспондуючими рахунками. Така побудо­ва «Журнал — Головна» полегшує контроль кореспондуючих ра­хунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтети­чного обліку.

2) журнально-ордерна (рис. 3.16).

Суть журнально-ордерної форми полягає у тому, що на підставі згрупованих даних первинних документів усі господарські операції реєструють у відповідних відомостях і журналах — ордерах. Запи­си в журнали-ордери й відомості роблять щоденно або в міру над­ходження первинних документів.

У більшості журналів та відомостей поєднано синтетичний та аналітичний обліки інформації про наявність, стан і використання господарських засобів та джерел їхнього формування. Аналітичний облік ведуть щодо тих синтетичних рахунків, в яких є значна кіль­кість об'єктів обліку.

Характерною особливістю журналів є те, що в них записують су­ми, які відповідають кредитовому обороту за відповідним рахунком. У відомостях записують суми дебетових оборотів за рахунками.

Записи господарських операцій в журнал-ордері та відомості здійснюється за шаховим принципом: суму операції записують од­ночасно за дебетом та кредитом кореспондуючих рахунків, що зменшує кількість облікових записів та підвищує якість обліку. По­ряд з журнал-ордерами та відомостями ведуть допоміжні облікові регістри. Окремі журнал-ордери та відомості призначені одночасно для відображення у них даних аналітичного та синтетичного облі­ку. За рахунками, які охоплюють велику кількість об'єктів, аналі­тичний облік ведуть в окремих відомостях.

Щомісячно журнал-ордери та відомості закривають та їхні під­сумки переносять у Головну книгу, яку відкривають на рік. У Го­ловній книзі групують дані поточного обліку журнал-ордерів та ві­домостей. Для кожного синтетичного рахунку в Головній книзі відведено окрему сторінку. Дані дебетових оборотів кожного раху­нку в Головній книзі відображають розгорнуто, кредитових оборо­тів — загальною сумою. Наприкінці місяця за кожним рахунком виводять залишок, який записують в окрему графу.

Журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку застосову­ють у вищих навчальних закладах, установах системи НАНУ, орга­нізаціях Міністерства внутрішніх справ.

4. Облік доходів загального фонду бюджетних установ (система розпорядників бюджетних установ, порядок отримання асигнувань із загального фонду бюджету, си­нтетичний та аналітичний облік отриманих асигнувань).