Характеристика видатків бюджетних установ, склад і класифікація видатків бюджетних установ

Видатки — це державні платежі, які не підлягають повернен­ню. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на то­вар чи послугу, або невідплатними (односторонніми). Категорія видатків не включає платежі в рахунок погашення державного бор­гу, які класифікуються як фінансування.

Видатки мають доволі складну структуру і тому їх подають у вигляді класифікації відображену на рис. 7.1.

Залежно від джерел покриття видатки класифікуються на вида­тки загального фонду та видатки спеціального фонду.

Видатками загального фонду називаються видатки, здійсню­вані за рахунок загального фонду бюджету.

Видатками спеціального фонду називаються видатки, здійсню­вані за рахунок спеціального фонду бюджету.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів видатки класифіку­ються на касові видатки і фактичні видатки.

Касові видатки — це усі суми, проведені органом ДКУ або установою банку з реєстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунку як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків.

Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до затвердженого кошторису бюджетних установ.

Однак за цими видатками неможливо визначити фактичне ви­користання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані, але не виплачені.

Касові видатки показують суму асигнувань, які одержали і ви­тратили бюджетні установи в розрізі кодів економічної класифіка­ції видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошто­рису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату.

Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлен­ня, тобто зменшення касових видатків.

Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки, оформлені відповідними первинними документами і здійснені за рахунок ко­штів загального та спеціального фондів бюджету, а також нарахо­вані або проведені, але не сплачені. До них належать видатки за не- оплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Облік фактичних видатків дає змогу контролювати хід вико­нання кошторису бюджетними установами загалом та дотримання встановлених норм видатків в розрізі кодів економічної класифіка­ції видатків, тобто ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого ви­конання кошторису бюджетних установ, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Прямі видатки — це збіг касових і фактичних видатків.

Залежність касових та фактичних видатків за КЕКВ можна за­писами у вигляді формули (1.1):

Фактичні видатки за звітний період +

+ Кредитовий залишок на початок року -

-                                                      Дебетовий залишок на початок року -

-                                                      Кредитовий залишок на кінець року +

+ Дебетовий залишок на кінець року =

= Касові видатки за звітний рік (період)