Поняття дебіторської заборгованості, її класифікація, визнання та характеристика розрахунків з різними дебіторами

Виникнення заборгованості пов'язане з тим, що одночасне виконання сторонами зустрічних зобов'язань за договором від­бувається вкрай рідко. Як наслідок, в однієї сторони в складі го­сподарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської забор­гованості.

Дебіторська заборгованість — фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг.

Розрахунки з юридичними та фізичними особами (крім розра­хунків з підзвітними особами) за товари, роботи та послуги здійс­нюються після їх отримання. Попередня оплата дозволяється у ви­падках, визначених чинним законодавством України.

Попередня оплата — оплата товарів (робіт та послуг), готових до відвантаження (надання) установі після отримання платежу, від­повідно до чинного законодавства.

Відповідно до постанови КМУ від 09.10.2006 № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти замовники можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі наступних тер­мінах та товарно-матеріальних цінностей (табл. 12.1).

Авансові платежі — грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (ро­боти, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).

Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ве­деться на рахунках 34 «Короткострокові векселі одержані», 35 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 36 «Розрахунки з різ­ними дебіторами» (рис. 12.1).

Принципи формування та обліку інформації про дебіторську за­боргованість визначено відповідно до Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої на­казом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242. Ця Інструкція встановлює єдині вимоги до порядку ведення бюджет­ними установами бухгалтерського обліку руху коштів у касі, на ра­хунках в установах банків або в органах ДКУ, розрахунків з дебі­торами та інших активів.