Облік розрахунків із замовниками за науково-дослідні роботи

Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи застосо­вуються тільки у науково-дослідних установах, навчальних закла­дів професійно-технічної освіти, виробничих (навчальних) майсте­рнях та підсобних(навчальних) сільських господарствах.

Замовник — юридична або фізична особа, яка замовляє вико­нання робіт, поставляння продукції, надання послуг, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), конт­ролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, прово­дить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи.

Покупець — юридична або фізична особа, яка придбаває това­ри (продукцію) для власних потреб або з метою передання (дару­вання) їх іншій особі — одержувачу.

Документування розрахунків з покупцями і замовниками відо­бражено в табл. 12.4.

Розрахунки із замовниками за НДР, які виконуються за госпо­дарськими договорами відповідно до Плану рахунків бухгалтерсь­кого обліку бюджетних установ обліковуються на субрахунках:

•                  351 «Розрахунки із замовниками з авансів за науково- дослідні роботи» — для обліку розрахунків з покупцями та замов­никами за виконані роботи і надані послуги, що мають авансові платежі, умови яких передбачають попередню оплату. Суми отри­маних авансів записуються за кредитом субрахунку 351 і дебетом 323. За дебетом субрахунку 351 і кредитом 634 записуються суми авансів, що зараховані при оплаті рахунків;

•                  634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті» — для обліку розрахунків із замовниками за виконані згідно з договорами науково-дослідні роботи. За дебетом субрахунку 634 записуються суми за наданими рахунками з креди­туванням субрахунку 723. У кредит субрахунку 634 та дебет субра­хунку 323 записуються суми, які надійшли до сплати за рахунком та за кредитом 351 — суми зарахованого авансу.

Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться у меморіальному ордері ф. 274 (бюджет).

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ве­деться за кожним покупцем та замовником на картках ф. 292а або книгах ф. 292 за кожним договором окремо.

Таблиця 12.4

ДОКУМЕНТУВАННЯ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ

Розрахунки з вітчизняними покупцями

Розрахунки з іноземними покупцями

Виникнення заборгованості

Накладні

Рахунки — фактури Рахунки

Акти прийнятих робіт, послуг Податкові накладні Товарно-транспортні накладні Товарні накладні

Комерційні документи (рахунки — фак­тури — invoice)

Транспортні накладні (залізнична накла­дна, авіанакладна, коносамент, товарино- транспортна накладна, пакувальні листи) Платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ Розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць

Погашення заборгованості

Виписки з рахунків органів ДКУ Прибуткові касові ордера Векселі

Виписки банку Видаткові касові ордера Векселі

Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками за виконані науково-дослідні роботи відображено в табл. 12.5.

Таблиця 12.5

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

з/п

Дебет

Кредит

1

Надходження авансів від замовників за дого­ворами на виконання НДР

323

351

2

Здавання замовникам виконаних НДР за варті­стю, що передбачена в договорі

634

723

3

Надходження від замовників сум на оплату ра­хунків за виконані науково-дослідні роботи за договорами

323

634

4

Повернення грошових коштів, раніше отрима­них за надані послуги після повернення про­дукції

351, 634

323

5

Оприбуткування спеціального обладнання для виконання НДР за господарськими договорами (сума без ПДВ)

203

351, 634

 

Сума ПДВ:

якщо ПДВ не включено до податкового кредиту

823

351, 634

 

якщо ПДВ включено до податкового кредиту

641

351, 634

6

Залік авансів отриманих від замовників на НДР за договорами

351

634

Облік розрахунків з різними дебіторами

Для обліку розрахунків з різними дебіторами Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ призначено рахунок 36 «Розрахунки з різними дебіторами», характеристику субрахунків яких відображено в табл. 12.6.

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ ЗА ВИКОНАНІ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ РОБОТИ

Сума авансу записується за дебетом субрахунків рахунку 36, на суму отриманих цінностей або наданих послуг проводиться запис у кредит субрахунку рахунку 36.

ХАРАКТЕРИСТИКА СУБРАХУНКІВ ДО РАХУНКУ 36 «РОЗРАХУНКИ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ»

Субрахунок

Характеристика субрахунку

з/п

номер

назва

1

361

Розрахунки в порядку плано­вих платежів

Обліковуються розрахунки з постачальни­ками в порядку планових платежів, коли умовами угоди передбачена сплата не за окремими операціями, а шляхом періодич­ного перерахування в певні строки і в уста­новлених розмірах

2

362

Розрахунки з

підзвітними

особами

Обліковуються розрахунки з працівниками установи за виданий аванс на господарські видатки або видатки на відрядження

3

363

Розрахунки з відшкодування завданих збитків

Обліковуються суми недостач і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, суми збитків за псування матеріальних ціннос­тей, віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, що підлягають утриманню в установленому порядку

4

364

Розрахунки з іншими дебіто­рами

Обліковуються розрахунки з іншими дебі­торами установи

Одним із видів розрахунків із дебіторами є розрахунки за пла­новими платежами, коли умовами договору передбачена оплата то­варів не за окремими операціями постачання, а шляхом періодич­ного переказування коштів у певні терміни та в установлених розмірах незалежно від отримання товару.

Розрахунки в порядку планових платежів — це розрахунки з різними суб'єктами господарювання на основі постійних господар­ських зв'язків за поставку матеріальних цінностей та надання по­слуг, які мають систематичний характер періодичності перераху­ванням коштів в терміни і розмірах, наперед обумовлених сторонами.

Переважно через форму розрахунків у порядку планових пла­тежів здійснюються розрахунки з продовольчими базами за проду­кти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.

Суми кожного планового платежу і терміни перерахування сто­рони встановлюють на поточний місяць (квартал), з огляду на пері­одичність платежів та обсяги поставок чи закупівель, надання по­слуг за договорами, угодами або фактичні поставки за минулий мі­сяць.

У платіжному дорученні з планових платежів установами- платниками в графі «Призначення платежу» обов'язково робиться запис «Плановий платіж згідно з договором, номера договору та дати договору», а також термін платежу і цільове призначення пе­реказаних сум.

Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника звіряють стан розрахунків на підставі фактично одержаних матеріальних ціннос­тей і зроблених проплат і здійснюють перерахунок.

Для обліку розрахунків із постачальниками в порядку планових платежів передбачено активно-пасивний субрахунок 361 «Розраху­нки в порядку планових платежів».

За дебетом субрахунку 361 і кредитом субрахунків рахунку 32 відображаються кошти, перераховані в рахунок планових платежів. За кредитом субрахунку 361 та дебетом відповідних субрахунків рахунку 23 відображаються отримані матеріальні цінності.

Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків в порядку пла­нових платежів відображено в табл. 12.7

Синтетичний облік розрахунків в порядку планових платежів відображається в накопичувальній відомості ф. 410 — меморіаль­ний ордер 7 «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів». Облік ведуть окремо за кожним постачальни­ком, для якого відводять необхідну кількість рядків з метою відо­браження операцій упродовж місяця в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Операції, здійснювані за рахунок коштів спеціального фонду, фіксують в окремому ордері. Записи в меморі­альний ордер здійснюють за кожним документом (платіжним дору­ченням, рахунком) мірою здійснення операції. На кінець місяця за субрахунком 361 обчислюють загальний залишок та окремий за кожним постачальником у розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Аналітичний облік розрахунків із постачальниками в порядку планових платежів ведеться на картках (форма 272-а) або в книгах (форма 292) за кожним договором окремо.

Частину розрахунків бюджетних установ здійснюють готівкою через підзвітних осіб.

Підзвітні особи — працівники установи, яким в обмежених розмірах видаються аванси на здійснення деяких операційно- господарських витрат, які не можуть бути здійснені у формі безго­тівкових розрахунків, а також на відрядження.

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ В ПОРЯДКУ ПЛАНОВИХ ПЛАТЕЖІВ

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

з/п

Дебет

Кредит

1

Перерахування у порядку планових пла­тежів сум постачальникам згідно з пред'явленими рахунками за матеріальні цінності та надані послуги

361

321, 323, 324,326

2

Оприбуткування виробничих запасів, ма­теріалів і продуктів харчування (вартість без ПДВ)

201 — 218, 231 — 239

361

 

Сума ПДВ з виробничих запасів, матеріа­лів і продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів загального фонду

801,802

361

 

Сума ПДВ з виробничих запасів, матеріа­лів і продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду: якщо ПДВ не включеного до податкового кредиту

якщо ПДВ включено до податкового кре­диту

811 — 813 641

361 361

3

Послуги із замовлення транспорту на по­ставлення матеріалів і продуктів харчу­вання, списані на фактичні видатки

801, 802, 811 — 813

361

Підзвітні суми в бюджетній установі можуть витрачатися на на­ступні цілі:

•                  на господарські видатки;

•                  на службові відрядження;

•                  на наукові експедиції.

Порядок витрачання коштів на господарські потреби регулю­ється та обмежується кошторисними призначеннями, а також По­ложенням про ведення касових операцій у національній валюті, за­твердженим Постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637.

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії бюджетної установи звіт про витрачені (або з якихось причин повністю або ча­стково не витрачені) суми не пізніше за:

•                  10 робочих днів з дня видавання готівки під звіт — на закупі­влю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сиро­вини, крім металобрухту;

• двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт — на всі інші господарські потреби.

Основна маса авансових сум у бюджетних установах видається під звіт на службові відрядження.

Службове відрядження — це поїздка працівника, який перебу­ває у трудових відносинах з бюджетною установою(штатний пра­цівник), за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза міс­цем його основної роботи.

Порядок оплати службових відряджень установлено Інструкці­єю про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59.

Установа відшкодовує відрядженому працівнику витрати за наяв­ності підтвердних документів та добові, норми яких встановлені від­повідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службов­ців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємст­вами, установами та організаціями, які повністю або частково утри­муються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

За фактом витрачання коштів на відрядження як у межах Украї­ни, так і за кордоном підзвітна особа складає Звіт про використання коштів на відрядження або під звіт (далі — Звіт). До Звіту обов'язково додають підтверджувальні документи: посвідчення на відрядження, проїзні документи, транспортні квитки, багажні кви­танції, страхові документи, документи про наймання житла, чеки, квитанції.

З 1.01.2011 року відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. (далі ПКУ) Звіт подають упродовж п'ятьох банківсь­ких днів після повернення із відрядження. Залишок невикориста­них коштів, згідно зі Звітом, підлягає поверненню до каси установи в термін його здавання у тій валюті, в якій було видано аванс. У бухгалтерії установи здійснюють перевірку Звітів: перевіряють правильність оформлення первинних документів, здійснюють ари­фметичну перевірку, визначають законність зроблених витрат. Ке­рівник установи зобов'язаний не пізніше п'ятьох робочих днів прийняти рішення щодо затвердження перевірених Звітів.

Облік розрахунків з підзвітними особами здійснюється на ак­тивному субрахунку 362 «Розрахунки з підзвітними особами».

За дебетом субрахунку 362 фіксуються суми, видані під звіт, а також суми перевитрат, що їх відшкодовує підзвітна особа, за кре­дитом субрахунку — витрати суми авансу й повернені залишки підзвітних сум.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться у меморіальному ордері 8 ф. 386 (бюджет) «На­копичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» за кодами економічної класифікації видатків.

До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки за відшкодуванням завданих збитків.

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків — це роз­рахунки за заподіяними установі збитками у вигляді недостач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псу­вання матеріальних цінностей, а також суми, що згідно з чинним законодавством України належать утриманню з посадових осіб, винних в порушенні витрачання коштів на службові відрядження, та інші призначені до утримання суми.

Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами відображено в табл. 12.8.

Таблиця 12.8

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

з/п

Дебет

Кредит

1

Видавання авансу підзвітній особі в на­ціональній валюті

362

301

2

Видавання авансу підзвітній особі в іно­земній валюті

362

302

3

Подано звіт про витрачені підзвітні суми на придбання матеріалів, продуктів хар­чування, малоцінних та швидкозношува­них предметів

231 — 239, 221

362

4

Списано витрачені кошти на відрядні ви­трати за рахунок коштів загального фонду

801, 802

362

5

Списано витрачені кошти на відрядні ви­трати за рахунок коштів спеціального фонду

811 — 813

362

6

Повернення в касу невикористаний під­звітною особою аванс

301, 302

362

До розрахунків із дебіторами бюджетних установ належать роз­рахунки за заподіяними установі збитками у вигляді нестач і роз­крадання грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псу­вання матеріальних цінностей.

Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псу­вання матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матері­альних цінностей, затверджений Постановою КМУ від 22.01.1996 року № 116.

Відповідно до зазначеного порядку розмір збитків від розкра­дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей ви­значається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуван­ням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням інде­ксів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х К,                     (1.1)

де Рз — розмір збитків;

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкра­дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

А — амортизаційні відрахування;

Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на під­ставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ — розмір податку на добавлену вартість;

Азб — розмір акцизного збору;

К — коефіцієнт відшкодування суми збитків винною особою.

Для більшості матеріальних цінностей коефіцієнт відшкодуван­ня суми збитків К = 2, проте для деяких видів цінностей він дещо інший (табл. 12.9).

Таблиця 12.9

КОЕФІЦІЄНТИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СУМИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ

Вид матеріальних цінностей

База розрахунку збитків

Коефіці­єнт

Спирт етилового питний, спирт етиловий ректифіко­ваний, спирт етиловий си­рець

оптова ціна підприємства- виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податком на додану вартість

3

Тварини

закупівельна ціна, яка склалися на момент відшкодування збитків

1,5

Закінчення табл. 12.9

Вид матеріальних цінностей

База розрахунку збитків

Коефіці­єнт

Бланки цінних паперів та документи суворого обліку

до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та доку­ментів суворого обліку, або до вар­тості документів суворого обліку, встановленої законодавством

5

 

вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та докумен­тів суворого обліку, на яких не за­значена номінальна вартість або ва­ртість яких не встановлена законодавством

50

Матеріальних цінностей, що підлягають списанню на ви­датки у міру їх придбання

з ринкових цін на аналогічні матері­альні цінності, зменшених пропор­ційно фактичному зносу, але не ни­жче ніж на 50 % ринкової ціни

 

Дорогоцінних металів — зо­лото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфаб­рикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, від­ходи, брухт тощо)

вартості цих металів у чистому ви­гляді за ринковими цінами, що ді­ють на день виявлення завданих збитків

2

Музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, — за оцінкою, проведеною експе­ртами з урахуванням істори- ко-художньої цінності екс­понату

вартість цих металів у чистому ви­гляді та вартості дорогоцінного ка­міння за ринковими цінами, що ді­ють на день виявлення завданих збитків

2 3

Іноземної валюти, а також платіжних документів та ін­ших цінних паперів в інозе­мній валюті

вартість валютних цінностей, пере­рахована у валюту України за об­мінним курсом Національного бан­ку України на день виявлення завданих збитків

3

Заборгованість працівників установи, організації у разі неповернення у встановле­ний термін авансу, виданого в іноземній валюті на служ­бове відрядження або госпо­дарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт

вартість валютних цінностей, пере­рахована у валюту України за об­мінним курсом Національного бан­ку України на день погашення заборгованості

3

Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням тощо) у процесі виробництва дорогоцін­них металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютних цін­ностей і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недо­стачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), визначаються Законом України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, зни­щенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних мета­лів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.1995 p. № 217/95-ВР.

Розрахунок розміру збитків від псування бланків суворої звіт­ності, для яких у законодавстві визначено вартість, виконують за формулою:

Рз = Hex К,                                                               (1.2)

де Рз — розмір збитків від нестачі одного бланку;

Не — вартість бланку суворого обліку, передбачена законодав­ством на момент встановленого факту крадіжки, нестачі, знищення (псування);

К — коефіцієнт.

Виявлені суми крадіжок і витрачань матеріальних цінностей відносять на винних осіб у сумі, що вказана в акті ревізії чи переві­рки. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкра­дання передають до судових чи слідчих органів і встановлюють ко­нтроль за проходженням справ у судових інстанціях.

Заподіяна шкода від виявлених нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей внаслідок недбалості в роботі окремих працівників, може добровільно відшкодовуватися винною особою.

В таких випадках відшкодування шкоди, що не перевищує се­реднього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпоря­дженням) керівника установи шляхом відрахувань їх із заробітної плати працівника. Розпорядження має видаватися не пізніше двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і братися до виконання не раніше семи днів від дня повідомлення про це пра­цівника. Під час обчислення розміру відрахувань враховують об­меження, встановлені статтею 128 КзпП, відповідно до якої при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках — 50 % заробі­тної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Для обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків

передбачений субрахунок 363 «Розрахунки з відшкодування завда­них збитків».

За дебетом субрахунку 363 на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних опи­сів — порівняльних відомостей) відображаються суми виявлених недостач, крадіжок, втрат грошових коштів та матеріальних цінно­стей, при цьому кредитуються субрахунки рахунків 20 — 25, 30, 33, 36, 64. За кредитом субрахунку 363 і дебетом субрахунків раху­нків 30, 32 відображаються суми, що надійшли на відшкодування завданого установі збитку.

Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків відображено в табл. 12.10

Таблиця 12.10

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

з/п

Дебет

Кредит

1

Списання необоротних активів унаслідок недостачі, установленої при інвентаризації

401, 131 — 133

104 — 122

 

Водночас проводиться другий запис на су­му вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб

363

711

2

Списання виявлених недостач і втрат виро­бничих запасів, матеріалів та продуктів ха­рчування, придбаних у поточному році

минулих роках

за розрахунками з внутрішньовідомчого постачання майна

801,802 811 — 813, 431, 432, 683,684

231 —236, 238, 239

2

Водночас проводиться другий запис:

 

 

 

на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб

363

711

 

коли винних осіб не встановлено, справи знаходяться в слідчих органах

05

 

Закінчення табл. 12.10

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

з/п

Дебет

Кредит

3

Списання малоцінних та швидкозношува­них предметів унаслідок недостачі, устано­вленої при інвентаризації

411

221

 

Водночас проводиться другий запис на су­му вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб

363

711

4

Віднесення на рахунок винних осіб виявле­них недостач грошових коштів у касі уста­нови

363

301, 302

5

Надходження сум у касу на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки установи на погашення недостач, завданих збитків ТОЩО

301, 302, 321,323

363

6

Списання сум заборгованості після закін­чення терміну позовної давності

431,432

363

 

Водночас проводиться другий запис

07

 

Аналітичний облік з розрахунків з відшкодування завданих збитків за кожною винною особою ведеться на картках ф. 292 а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її ви­никнення.

Синтетичний облік з розрахунків з відшкодування завданих збитків відображаються в меморіальних ордерах 1, 2, 3, 8, 9, 10, 12, 13 або в меморіальному ордері ф. 274 (бюджет).

До розрахунків із іншими дебіторами належать розрахунки:

•                  із підприємствами, установами, організаціями шляхом попе­редньої оплати за товари, роботи та послуги, які отримуватиме установа в майбутньому (після перерахування плати) за умовами договору, якщо це передбачено чинним законодавством України;

•                  із підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, яким бюджетна установа реалізувала товари, виконала роботи й надала послуги, якщо умовами договору передбачена оплата після їх надання;

•                  зі студентами та учнями за користування гуртожитком при вищих, середніх спеціальних навчальних закладах;

• із витрачання спонсорських і благодійних внесків, гуманітар­ної допомоги, проведення видатків за коштами, що надійшли як субвенції іншого рівня.

Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено актив­ний субрахунок 364 «Розрахунки з іншими дебіторами»

У бухгалтерському обліку за дебетом субрахунку 364 прово­диться запис на збільшення дебіторської заборгованості, за креди­том — погашення.

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ІНШИМИ ДЕБІТОРАМИ

Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з іншими дебі­торами відображено в табл. 12.11.

Таблиця 12.11

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

з/п

Дебет

Кредит

1

Нарахування плати за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи, від господарської та/або виробничої діяльності, за оренду майна

364

711, 741

2

Нарахування коштів від реалізації та відшкоду­вання вартості майна

364

711

3

Перераховано постачальникам згідно з пода­ними рахунками за матеріальні цінності та на­дані послуги попередньою оплатою

364

321, 323 — 326

4

Отримано плату за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи, від господарської та/або виробничої діяльності, за оренду майна бюджетної установи, за реалізацію майна, від­шкодування вартості майна

301, 323

364

5

Отримано матеріалів і продуктів харчування (без ПДВ), що сплачені попередньою оплатою рахунків

231 — 239

364

 

Сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчування

80,81

364

6

Погашено дебіторську заборгованість за товар­но-матеріальні цінності

321,323, 324, 326

364

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами відображається в накопичувальній відомості ф. 408 — меморіальний ордер 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» за допомогою позиційного способу записів.

Відомості складаються окремо за кожним дебітором, а також за кодами економічної класифікації видатків. Операції за розрахунка­ми, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ве­дуться в окремих меморіальних ордерах. Залишок на кінець місяця за субрахунками складається як загальний, так і за кожним дебіто­ром, а також за кодами економічної класифікації видатків.

Облік розрахунків зі студентами й учнями за проживання в гур­тожитках і користування постільними речами ведеться в оборотній відомості ф. 285. У ній кожному платнику відводиться один рядок, в якому упродовж року на вкладних листках записуються нарахо­вані суми, тобто дебетові обороти, і сплачені суми — кредитові обороти.

Якщо бюджетна установа має дитячі дошкільні заклади, то в межах субрахунку 364 відкривають окремі аналітичні рахунки, на яких ведуть розрахунки з батьками за утримання дітей. З цією ме­тою відкривають окрему «Відомість аналітичного обліку розрахун­ків із батьками за утримання їхніх дітей у дитячих закладах» ф. 327. У відповідних графах відомості наводять вихідні дані для платіж­ної ставки за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах.

У балансі сальдо за субрахунком 364 показується розгорнено: дебетове в активі, а кредитове — у пасиві.

Дебіторська заборгованість, термін позовної давності якої ми­нув, — дебіторська заборгованість, що обліковується після закін­чення терміну позовної давності. Як визначено в ст. 257 Цивільно­го кодексу України від 16. 01. 2003 р. № 435 — VI загальний термін позовної давності становить 3 роки.

Списання дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, здійснюється у відповідності з п. 11.5 Інструкції по ін­вентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом ДКУ від 30.10.98 р. № 90.

За сумами дебіторської заборгованості, термін позовної давнос­ті якої минув, у довідці вказуються особи, винні у пропущені цих термінів.

Дебіторська заборгованість, термін позовної давності якої ми­нув списується на підставі висновку інвентаризаційної комісії за рішенням керівника установи.

При цьому про списання обов'язково повідомляють вищестоя­щу установу. Інформацію про таку заборгованість необхідно відо­бразити на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зо­бов'язання» і обліковувати там не менше п'яти років, щоб у випадку зміни майнового положення неплатоспроможного дебітора можна було стягнути цю заборгованість.

Кореспонденцію рахунків з обліку списання сум дебіторської заборгованості, строк позивної давності якої минув відображено в табл. 12.12.

Таблиця 12.12

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ СПИСАННЯ СУМ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ, СТРОК ПОЗИВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

з/п

Дебет

Кредит

1

Списання сум дебіторської заборгованості пі­сля закінчення терміну позовної давності

431, 432

364

 

Водночас проводиться другий запис

07

 

13. Облік розрахунків з підзвітними особами (поняття та завдання обліку розрахунків з підзвітними особами, порядок витрачання коштів на господарські потреби, об­лік розрахунків з підзвітними особами за службовими відрядженнями, синтетичний та аналітичний облік розра­хунків з підзвітними особами)

Поняття та завдання обліку розрахунків з підзвітними особами

Більшість розрахунків бюджетних установ здійснюється в без­готівковій формі, але частину розрахунків здійснюють готівкою через підзвітних осіб.

Суми під звіт видаються з каси установи або зараховуються на картковий рахунок на оплату видатків, які неможливо або недоці­льно проводити шляхом безготівкових розрахунків, і тільки пра­цівникам, що працюють у цій установі.

Підзвітна особа — працівник установи, який отримав під звіт кошти для майбутніх видатків. Підзвітні особи несуть повну відпо­відальність за збереження й використання підзвітних осіб.

Підзвітна сума — кошти, видані працівникові установи на ви­трати, пов'язані зі службовими відрядженнями та/або на адмініст­ративно-господарські витрати. Підзвітні суми мають цільове при­значення і повинні витрачатися виключно з метою, на яку вони ви­дані згідно з кодами бюджетної класифікації видатків.

Підзвітні суми в бюджетній установі виділяються на наступні цілі:

•                  на господарські видатки;

•                  на службові відрядження;

•                  на наукові експедиції.