Облік розрахунків з підзвітними особами за службовими відрядженнями

Основна маса авансових сум у бюджетних установах видається під звіт на службові відрядження.

Службове відрядження — це поїздка працівника, який перебу­ває у трудових відносинах з бюджетною установою(штатний пра­цівник), за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза міс­цем його основної роботи.

Порядок оплати службових відряджень установлено наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 «Про затвер­дження Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон»

Витрати бюджетної установи на відрядження мають плановий характер і включаються до видатків за загальним і спеціальним фо­ндами лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок та­кого відрядження із основною діяльністю установи.

Установа, яка відправляє працівника у службове відрядження, видає наказ про його відрядження, де зазначено мету поїздки, пункт призначення, тривалість відрядження. За відрядження за ко­рдон вказують умови перебування за кордоном (у разі поїздки на запрошення додається його копія з перекладом), кошторис витрат. Потім працівникові оформлюють посвідчення про відрядження.

Установа відшкодовує відрядженому працівнику витрати за на­явності підтвердних документів та добові, норми яких встановлені відповідно до Постанови КМУ від 02.02.2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установа­ми та організаціями, які повністю або частково утримуються (фі­нансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Терміни відрядження встановлює керівник в наступних межах (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

ТЕРМІНИ ВІДРЯДЖЕННЯ

з/п

Показники

Термін

1

Працівників, які тнаправляються у від­рядження

не може перевищувати 30 календарних днів в межах України, а закордонного-60 календарних днів

2

працівників, які направляються для ви­конання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будіве