Поняття кредиторської заборгованості, її класифікація, визнання та характеристика розрахунків з різними кредиторами

Виникнення заборгованості пов'язане з тим, що одночасне ви­конання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором від­бувається вкрай рідко. Як наслідок, в однієї сторони в складі гос­подарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборго­ваності, а в іншої — зобов'язання погасити цю заборгованість пе­ред кредитором.

Зобов'язання бюджетних установ виникають у процесі вико­нання кошторису доходів і видатків. Розпорядники і одержувачі бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів, які перебу­вають на казначейському обслуговуванні повинні вести облік зо­бов'язань відповідно до Наказу Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136 «Про затвердження Порядку обліку зо­бов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України».

Відповідно до цього Порядку визначено:

бюджетне фінансове зобов'язання — зобов'язання розпоряд­ника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь- яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного пе­ріоду, тобто — кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством;

зобов'язання — будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене роз­порядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бю­джетним кодексом України, законом України про Державний бю­джет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, в частині перевищення повноважень;

фінансове зобов'язання — будь-яке придбання товару, послу­ги чи виконання інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто — кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних ко­штів з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рі­шенням про місцевий бюджет на відповідний рік, в частині пере­вищення повноважень.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (пла­нами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України.

За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних ко­штів беруть бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів) та залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).

Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення забор­гованості за бюджетними зобов'язаннями в поточному році.

Розпорядники бюджетних коштів ведуть аналітичний облік зо­бов'язань у Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань, фо­рма якої затверджена наказом ДКУ від 06.10.2000 р. № 100 «Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання».

Характеристику аналітичного обліку зобов'язань відображено в табл. 14.1.

Таблиця 14.1

ХАРАКТЕРИСТИКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

з/п

Форма аналітичного обліку

Характеристика форми

1