Оподаткування надмірно витрачених підзвітних сум

Згідно з п. 170.9 ПКУ під оподаткування підпадають суми над­мірно витрачених грошових коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, та не повернених в установлений строк:

—             на відрядження — у сумі, що перевищує суму витрат плат­ника податків на таке відрядження, розраховану згідно з розд. III ПКУ;

—             під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податків на виконання таких Дій.

Суму надмірно витрачених коштів має бути повернено до каси або зараховано на рахунок особи, яка їх видала, до або під час по­дання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утри­мується особою, яка видала такі кошти, за рахунок будь-якого опо­датковуваного доходу (після його оподаткування) платника подат­ку за відповідний місяць, а в разі недостатності суми доходу — за рахунок оподатковуваних доходів подальших звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Податок на додану вартість (далі — ПДВ) — непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм ПКУ.

Єдиним критерієм обов'язкової реєстрації бюджетних установ платником ПДВ є перевищення обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців 300 тис. грн.

Податкове зобов'язання — загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (по­датковому) періоді.

Дату виникнення податкових зобов'язань відображено в табл. 15.1.

Податковий кредит — це сума, на яку платник податку на до­дану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Таблиця 15.1

ДАТА ВИНИКНЕННЯ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Подія

Дата

подія, яка припадає на податковий пері­од, що сталася рані­ше з постачання то­варів/послуг

дата зарахування коштів від покупця/замовника на бан­ківський рахунок платника податку як оплата това­рів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі поста­чання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності та­кої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку