Договірне регулювання трудових відносин

Основні положення з оплати праці регламентовано Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 p. № 322-VIII (далі КЗпП).

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці пра­цівників регламентуються Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.

Організація оплати праці здійснюється на підставі:

•              законодавчих та інших нормативних актів;

•              генеральної угоди на державному рівні;

•              галузевих, регіональних угод;

•              колективних договорів;

•              трудових договорів.

Право на працю в бюджетних установах громадяни реалізують укладанням колективного договору, трудового договору або трудо­вого контракту, який є однією з форм трудового договору.

Колективний договір укладається для визначення прав, обов'язків та відповідальності працівників, з одного боку, та влас­ника або його представника, з іншого.

Трудовий договір — це угода між працівником і керівником установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу визначену цією уго­дою, із дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а влас­ник установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язу­ється виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Практикується також прийом на роботу за конкурсом.