Проведення переоцінки (індексації) необоротних активів

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чин­ного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, ре­конструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необорот­них активів проводиться протягом I кварталу наступного звітного року згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за форму­лою, передбаченою п. 8.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з 01. 01. 2013 року п. п. 146.21 ст. 146 По­даткового кодексу України (далі ПКУ).

Формула визначення коефіцієнту індексації (1.1) К, = [I(a -1) - 10] : 100,

де І(а -1) — індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Kt не перевищує одиниці, індексація не прово­диться.

У формулі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Державним комітетом статистики України. Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи. При проведенні індексації одночасно проводиться індексація суми зносу, нарахованого на необоротні активи, яка склалася на момент проведення індексації.

Індексація балансової вартості об'єктів житлового фонду про­водиться за Методикою визначення балансової вартості об'єктів житлового фонду, затвердженою постановою КМУ «Про прове­дення індексації балансової вартості об'єктів житлового фонду» від 09.03.95 № 163, дія якої поширюється на всі житлові будинки і на­лежні до них будівлі та споруди незалежно від форм власності.

Індексація грошової оцінки земель проводиться відповідно до ст. 289.2. ПКУ.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індек­сації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до ва­ртості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення ін­дексації на ці види активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ прово­диться постійно діючою комісією, яка призначається наказом кері­вника установи щорічно і діє протягом року у складі:

•               керівника або заступника (голова комісії);

•               головного бухгалтера або його заступника (в установах і органі­заціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не пе­редбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

•               керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалте­рії, які здійснюють облік необоротних активів;

•               особи, на яку покладено відповідальність за збереження не­оборотних активів;

•               інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці не­оборотних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необорот­них активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартос­ті активів — керівника і голову комісії.

Зміна вартості необоротних активів у зв'язку з проведенням їх добудівлі, дообладнання, реконструкції, модернізації не належить до доходів установи.

Роботи щодо встановлення структурованої кабельної системи, настройки локальної обчислювальної мережі тощо, а також витрат­ні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), що використані при проведенні таких робіт, не відносяться до вартості необоротних активів, а списуються на фактичні видатки на підставі виправдних документів (актів виконаних робіт тощо).

Витрати на поточний та капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

При проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов'язаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що призвів до заміни запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Капітальні витрати на поліпшення земель включаються у вар­тість необоротних активів щорічно в сумі витрат, які відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду біблі­отек, обліковуються за груповим обліком та номінальними ціна­ми, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки за відповідними кодами економічної класифікації ви­датків.

Необоротні активи, які перебувають у системі одного головного розпорядника коштів і мають однакове функціональне призначення та однакову вартість, обліковуються на одних і тих же субрахунках бухгалтерського обліку.

Отримання установами необоротних активів як гуманітарної допомоги, проводиться відповідно до Закону України «Про гумані­тарну допомогу» від 22. 10. 1999 p. № 1192-XIV, інших норматив­но-правових актів. Необоротні активи, отримані безоплатно у ви­гляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерії та представник установи вищого рі­вня.

Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кіль­кість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Оцінка необоротних активів здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 p. № 2658-III.

При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акта відображаються в бухгал­терському обліку. Одночасно проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.

Необоротні активи, отримані безоплатно від інших установ, за­раховуються на баланс установи за первісною (відновлювальною) вартістю установи, що їх передала, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в екс­плуатації.