Методи та завдання обліку запасів

магниевый скраб beletage

Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом сере­дньозваженої собівартості.

Балансова вартість — це вартість запасів, за якою вони відо­бражаються у балансі.

Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запа­сів на початок звітного періоду та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного пе­ріоду та одержаних у звітному періоді запасів.

Метод середньозваженої собівартості застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придба­них за різними цінами. Обчислюється на періодичній основі або при кожній отриманій партії запасів за формулою:

Взп +Взм                                                                  (1.1)

Сзвс = Кзп +КЗМ

де Сзвс — середньозважена собівартість;

Взп, Взм—відповідна сумарна вартість запасів на початок міся­ця та отриманих за місяць;

Кзп, Кзм — кількість запасів на початок місяця та отриманих за місяць

До головних завдань обліку запасів належать:

•               правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження, руху та вибуття запасів;

•               контроль за збереженням та рухом запасів на складі;

•               контроль за раціональним використанням запасів і додержан­ня норм їх використання;

•               забезпечення всіх рівнів управління інформацією про наяв­ність і рух запасів.

Основними передумовами виконання цих завдань є економічно обґрунтована класифікація та оцінювання запасів, нормування їх залишків, чітка організація матеріального постачання й складсько­го господарства.