15.1. Сутність суспільного відтворення, його види і форми

Теорія відтворення займає важливе місце в історії економічної науки. І це не ви­падково.

Функціонування внутрішніх законів ринкової економіки і механізму економіч­ного регулювання проявляється насамперед в суспільному відтворенні - його типах, характері, темпах і соціальних наслідках.

На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення зу­мовлюється процесом виробництва матеріальних благ - економічної основи життя суспільства.

Для того щоб жити і творити, треба постійно споживати матеріальні блага, а для того щоб їх споживати, необхідно виробляти суспільний продукт.

Отже, якщо споживання є безперервним, то й виробництво повинно постійно від­новлюватися, повторюватися і відновлюватися як на мікро-, так і на макрорівні.

Процес виробництва, взятий не як одноразовий акт, а як безперервний процес ви­робництва матеріальних благ з метою задоволення потреб членів суспільства, назива­ється суспільним відтворенням.

На рівні мікроекономіки відтворення реалізується в межах підприємства неза­лежно від форм власності і методів управління. На рівні макроекономіки безперерв­ний процес виробництва охоплює усі галузі і сфери народного господарства і відо­бражає складні взаємозв'язки і пропорції між важливими народногосподарськими підрозділами.

Основними рисами відтворювального процесу в умовах ринкової економіки є те, щр він:

-           ґрунтується на багатоваріантних формах власності;

-           визначається дією усієї системи об'єктивних економічних законів і передусім за­конами ринкової економіки;

-           підпорядковується економічним інтересам товаровиробника;

-          діє на основі органічного поєднання ринкових відносин і планового розвитку на­родного господарства.

Суспільне виробництво - це складний багатогранний процес, який, з одного боку, охоплює всі фази суспільного виробництва - виробництво, розподіл, обмін і споживання, а з іншого - передбачає відтворення всіх його складових - суспільного сукупного продукту, виробничих відносин, природних ресурсів і робочої сили. Відтворення робочої сили включає всі елементи і умови її всебічного розвитку. Особлива увага в цьому процесі на сучасному етапі повинна приділятися природ­ному руху населення, приросту людського потенціалу за рахунок підвищення наро­джуваності й скорочення смертності населення. Зрозуміло, що демографічні процеси за своєю природою не є об'єктами прямого впливу, однак є й непрямі методи їхнього регулювання. В їх числі - вирішення сукупності соціально-економічних, правових, морально-психологічних і медико-демографічних заходів, що впливають на резуль­тати народжуваності.

Процес відтворення виробничих відносин включає такі напрями:

•         розвиток багатоваріантних форм власності і на їх основі поглиблення товарно- грошових відносин;

•         перехід підприємств на самоуправління, повне самофінансування і кредитуван­ня, розвиток орендних відносин, акціонерних та інших товариств;

•         пріоритетне використання економічних методів господарювання;

•         розвиток кооперації в усіх сферах народного господарства тощо.

Важливе місце в процесі розвитку ринкових відносин посідає відтворення при­родних ресурсів і еколого-економічних заходів.

Відтворення має два типи - просте і розширене (рис. 15.1).

Просте відтворення - такий процес виробництва, який відновлюється в незмін­них обсягах.

Це має місце за умов, коли додатковий продукт використовується для особистого споживання власником засобів виробництва.

При розширеному відтворенні відбувається кількісне і якісне зростання кінце­вих результатів виробництва.

Таке відтворення можливе за умов, коли додатковий продукт використовується не тільки на особисте, а й виробниче споживання, тобто коли його частка використо­вується для нагромадження.

В економіці інколи спостерігається і звужене відтворення.

Воно характеризується повторенням суспільного виробництва в обсязі, що є мен­шим, ніж у попередньому періоді.

Це може відбуватися внаслідок економічних криз, природних катаклізмів, сти­хійного лиха, а може бути і результатом суб'єктивної некомпетентної економічної по­літики держави, її владних структур і суб'єктів господарювання.

Вирішальну роль у розвитку сучасного суспільства відіграє розширене відтво­рення, оскільки за його умов відбувається стійке розширення масштабів діяльності суспільного виробництва, що грунтується на збільшенні розмірів застосованої праці, кількісне та якісне збільшення обсягів виробленого продукту. По суті, йдеться про

економічне зростання.

У практиці народного господарювання існує два типи розширеного відтворення: екстенсивний та інтенсивний (рис. 15.6).

Тривалий час у нашій країні переважав екстенсивний тип відтворення. Але можливості його виявилися обмеженими. Крім того, перехід до ринкових відносин повинен супроводжуватися підвищенням ефективності виробництва, якос­ті продукції і послуг. А це означає необхідність переходу до нового - інтенсивного типу відтворення.

Існує декілька форм інтенсивного відтворення:

•         фондоємна - підвищення продуктивності праці досягається за рахунок додатко­вих витрат виробничих фондів на одиницю продукції;

•         фондозберігаюча - форма підвищення продуктивності праці супроводжується економією виробничих фондів на одиницю продукції;

•         нейтральна - підвищення продуктивності праці досягається за рахунок додатко­вих витрат уречевленої праці;

•         всебічна - продуктивність праці досягається внаслідок підвищення ефективності всіх ресурсних факторів: засобів і предметів праці, а також робочої сили.