Безробітні — це непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які активно шукають роботу (зареєстровані на ринку праці) і готові почати пра­цювати в будь-який момент. : Економічна теорія. Політекономія : B-ko.com : Книги для студентів

Безробітні — це непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які активно шукають роботу (зареєстровані на ринку праці) і готові почати пра­цювати в будь-який момент.

Такими, що вибули зі складу робочої сили, вважають осіб, які не мають роботи за наймом і активно її не шукають. Вони входять до складу економічно неактивного на­селення. Крім названих вище категорій, до вибулих зі складу робочої сили відносять і тих, хто втратив надію знайти роботу та припинив її шукати.

Існує два види безробіття: вимушене і добровільне.

Добровільне безробіття пов'язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робочої сили, утриматись від пропозиції праці за неприйнятних для неї умов.

Вимушене безробіття не пов'язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робочої сили, а зумовлене чинниками, що перебувають поза її вибором.

Добровільне та вимушене безробіття проявляються у відповідних формах.

Існує досить багато форм безробіття, але найважливішими з них є три: фрикцій­не, структурне і циклічне. Саме ці форми важливі для визначення природного рів­ня безробіття. Кожна з форм безробіття має свої причини. Тому визначення форм пов'язують з причинами, що їх породжують, тривалістю та типом безробіття.

Фрикціційне безробіття виникає у зв'язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю робо­чих місць — з іншого, потребує певного часу.

Ця форма, таким чином, пов'язана з пошуком та очікуванням роботи, що відпо­відає певній кваліфікації, уподобанням і рівню винагороди.

Фрикційно безробітні вже мають кваліфікацію, навички, досвід, які можна продати на ринку праці. Якщо людина хоче змінити місце роботи (територіально), змінити кваліфіка­цію чи перейти на аналогічну роботу з вищою заробітною платою, вона вирішує цю пробле­му добровільно. Тому фрикційне безробіття, як правило, добровільне і короткострокове.

Структурне безробіття зумовлене змінами в структурі попиту на працюючих у зв'язку зі змінами структури економіки. Ця форма безробіття виникає у зв'язку з тим, що певні професії «старішають» і потреба в них значно зменшується або й зовсім зникає. Разом з тим виникають галузі та види виробництв, які потребують нових на­вичок, кваліфікацій, знань, професій. Далеко не завжди колишній шахтар може стати кваліфікованим перукарем, продавцем чи програмістом. Це означає, що структурне безробіття є вимушеним і значно тривалішим, ніж фрикційне.

Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття.

Природним вважають таке безробіття, за якого:

-          досягається потенційний обсяг національного виробництва (спостерігається за

повного та раціонального використання всіх видів ресурсів);

-          немає інфляції;

-          спостерігається повна зайнятість, тобто така зайнятість, за якої зберігається конку­ренція на ринку праці та забезпечується ефективне використання найманої праці.

Повна зайнятість - це зайнятість за природного рівня безробіття, величина якого

становить 5-6 %.

Віднесення фрикційного безробіття до природного не викликає сумніву, оскільки воно є вільно обраним (добровільним), а економічна свобода - основа ринкової по­ведінки суб'єктів. Щодо структурного безробіття, яке є вимушеним, дехто з науковців не визнає його природним. І все ж вагомим аргументом на користь зарахування струк­турного безробіття до природного є те, що зміна структури виробництва зумовлюється зміною суспільних потреб, що безумовно відповідає економічній природі людини.

Циклічне безробіття - це відхилення фактичного безробіття від природного в той чи інший бік. У період рецесії відбувається падіння обсягів національного ви­робництва нижче від потенційного рівня, фактичне безробіття перевищує природний рівень. У період буму, коли має місце інфляційне зростання економіки, фактичний обсяг ВВП перевищує потенційний рівень, а фактичний рівень безробіття буде ниж­чим від природного рівня.

Існують й інші форми безробіття, які не чинять визначального впливу на еконо­міку, але знати про які важливо, оскільки вони зачіпають інтереси певних груп пра­цездатних:

-          сезонне безробіття - вимушена форма безробіття, зумовлена специфічними умовами виробництва в певних галузях (сільське господарство (рослинницькі галузі), цукроваріння, лісництво, риболовецькі галузі тощо. Часто в період між­сезоння люди вдаються до самозайнятості або виїздять на роботу в інші регіони, оскільки недостатньо працезабезпечені. Ця форма безробіття тяжіє до фрикцій­ного, хоча має також власну специфіку;

-          технологічне безробіття - вимушена форма безробіття, пов'язана з вивільнен­ням працівників у зв'язку з запровадженням нової високопродуктивної техніки та технології. Ця форма безробіття тяжіє до структурного;

-          молодіжне безробіття стосується молоді, яка вперше виходить на ринок праці й не може отримати роботу. Ринок виявляється байдужим до пропозиції праці з боку молодих людей, оскільки вони ще не мають досвіду, а подекуди й належної кваліфікації, але потребують, згідно з законодавством, пільгових умов (нешкід­ливе виробництво, неповний робочий день, більша відпустка тощо).

Окрім розглянутих форм, важливо також виділити два типи безробіття: відкрите і приховане.

Відкрите безробіття — така ситуація на ринку праці, за якої індивід визнає, що він позбавлений роботи, та офіційно реєструється у службі зайнятості (табл. 15.2).

Приховане безробіття має місце, якщо кількість працівників на підприємствах перевищує об'єктивно потрібну, в результаті чого вилучені простої, прогули, тимча­сові відпустки.

Зареєстроване безробіття в Україні у 2009 році

Безробіття характеризується двома основними показниками: рівнем і тривалістю.

Таблиця 15.2

(на кінець звітного періоду)

 

Кількість зареєстрованих безробітних

Середній розмір допомоги за місяць, грн

тис. осіб

% до населення працездатного віку

Всього

з них отримують допомогу по безробіттю

Січень

900,6

670,9

3,2

604,42

Лютий

906,1

657,2

3,2

610,44

Березень

879,0

627,4

3,1

612,3

Рівень безробіття визначається за формулою

U = — x 100%, R

де U — рівень безробіття; F — чисельність безробітних; R — чисельність робочої сили (економічно активного населення).

Якщо R позначати як (L + F), де L - чисельність зайнятих, то формула матиме такий вигляд:

L + F

Крім того, рівень безробіття можна визначити як відношення частки тих, хто що­місяця втрачає роботу, до суми часток тих, хто щомісяця втрачає роботу, та тих, хто щомісяця її знаходить, тобто:

Частка тих, хто щомісяця втрачає роботу

U =------------------------------------------------------------ х 1UU /о

Частка тих, хто щомісяця втрачає роботу + частка тих, хто щомісяця знаходить роботу

Оцінка впливу безробіття на економіку

Безробіття, як і кризу перевиробництва, також не можна оцінювати однозначно. Воно виконує як конструктивні, так і деструктивні функції. З одного боку, це «резервна армія пра­ці»; це важіль накопичення і навіть необхідна умова нормального функціонування і розвитку ринкової економіки. З іншого боку, - це неповне використання трудових ресурсів, зниження середнього рівня життя населення, руйнація традиційних цінностей сучасного суспільства.

Таблиця 15.3

Конструктивний вплив безробіття на економіку

Деструктивний вплив безробіття на економіку

      Стимулювання ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці.

•     Пристосування найманих працівників до вимог ринку праці.

•     Забезпечення мобільності ресурсів у часі та просторі.

•      Резервування частини трудових ресурсів у різні періоди економічної кон'юнктури в одних сегментах для можливості використання їх в інших.

•      Вільне волевиявлення найманого працівника щодо перерви в економічній діяльності з метою зміни роботи та ін.

•      Стихійне регулювання попиту і пропозиції праці в територіальному, галузевому, професійному та кваліфікаційному аспектах

      Кожний відсоток перевищення фактичного рівня безробіття над при­родним зменшує обсяг ВВП на 2,5%.

•      Зменшення рівня доходів та добробуту в суспільстві.

•      Посилення тиску на державний бюджет.

•      Посилення негативних психологічних тенденцій у суспільстві.

•      Порушення суспільного спокою тощо

Вплив безробіття на обсяг річного національного виробництва дослідив амери­канський учений Артур Оукен (Окунь). Він виявив математично зв'язок між переви­щенням фактичного рівня безробіття над природним і втратами ВВП:

(3 (U - U') = Y ~Y х100%,

де (3 - коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття; U - фактичний рівень безробіття; U — природний рівень безробіття; Y - потенційний обсяг ВВП; Y — фак­тичний обсяг ВВП.

Отже, економіка, яка працює в умовах природного рівня безробіття, зазнає пере­важно конструктивного впливу, а рівень безробіття, що перевищує природний, чинить переважно згубний вплив на економіку.