16.2. Податки та податкова система

Податки - це економічні відносини, які виникають між державою і юридичними та фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини новоствореної вар­тості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видат­ків. Вони є вихідною категорією фінансів, економічною базою функціонування держави і найважливішою фінансовою формою регулювання ринкових відносин. Це обов'язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного роз­витку вона обирає, які політичні сили перебувають при владі (рис. 16.4).

Отже, податки - це обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються держа­вою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

За сутністю податки виконують дві функції: фіскальну і розподільчо-регулюючу. Деякі дослідники виділяють ще й контрольну (схема 16.1).

За допомогою фіскальної функції забезпечується формування дохідної частини бюджету. Носії фіскальної суті мають відповідати вимогам постійності, стабільності, рівномірності розподілу фіскального тягаря у територіальному розмірі.

Розподільчо-регулювальна функція полягає в тому, що за допомогою подат­ків відбувається перерозподіл вартості національного доходу між державою та її суб'єктами, і через елементи податку (об'єкт, суб'єкт оподаткування, ставка податку, податкові пільги тощо) держава в змозі регулювати вартісні пропорції такого роз­поділу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, пла­тоспроможний попит і пропозицію.

Контрольна функція розкривається в тому, що податки є сигналізатором якісних і кількісних пропорцій, які складаються в соціально-економічному житті суспільства в результаті розподілу і перерозподілу ВВП. Це створює можливості для викорис­тання податків як засобів контролю.

Суспільне призначення податків виражається в єдності їх функцій.

Оволодіння основами податкової теорії потребує чіткого розуміння податкової термінології, тобто понять, які заведено називати елементами податку. До таких по­нять належать: об'єкт податку, або податкова база, суб'єкт (платник) податку, дже­рело сплати податку, одиниця оподаткування, ставка податку, податкова пільга, по­даткова квота (схема 16.2).

Податкова система - це сукупність установлених у країні податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи скасування; дій, які забезпечують їхню сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Нині система оподаткування в Україні визначається Законом України «Про сис­тему оподаткування», який був викладений у новій редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування України» від 18 лю­того 1997 р. № 77/97-ВР.

Кожний вид податків має свої специфічні риси й функціональне призначення та займає окреме місце в податковій системі. Роль того чи іншого податку харак­теризується його належністю до певної групи залежно від чинної класифікації по­датків. Класифікація дає можливість повніше висвітлити сутність і функції податків, покращити їх роль у податковій політиці держави, напрями й характер впливу на соціально-економічний розвиток суспільства (див.рис.16.4).