17.1. Суть та структура світового господарства

магниевый скраб beletage

У кінці XX - на початку XXI ст. на нових основах створюється світовий між­народний ринок. Перші «цеглинки» у фундамент споруди нової людської культури були закладені більш як 2 млн років тому коли люди стали створювати примітивні засоби виробництва. Вони жили у відокремлених одна від одної родинних общинах і всі економічні процеси здійснювалися в межах однієї господарської одиниці. Основи ширшого економічного спілкування між людьми були закладені приблизно 10 тис. років тому, коли зародився обмін товарами.

Після виникнення міжнародного поділу праці, спеціалізації і кооперації вироб­ництва стали більш тісними і розповсюдженими господарські взаємозв'язки, які охо­плювали не тільки окремі території і регіони, а й держави, які знаходилися за тисячі кілометрів одна від одної.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. в період зародження монополістичного ка­піталізму виникло й світове господарство. В основі наднаціональної економічної «системи» лежали об'єктивні причини. З розвитком великих акціонерних капіталів їм стало тісно в рамках внутрішнього ринку. В погоні за новими прибутками акціо­нерний капітал спрямовував свої зусилля в економіку інших держав. Посилене ви­везення капіталу і розширений міжнародний обмін привели до інтернаціоналізації економічних відносин, з'явились економічні монополії та їх різновиди. Вони поді­лили між собою світові ринку збуту товарів, джерела сировини і райони вкладання капіталів. Це було досягнуто виключно економічними шляхами: за допомогою між­державних угод, шляхом оренди, концесій та інших напрямів взаємовигідного спів­робітництва. Такий поділ світового економічного простору розширив для великих капіталів можливість отримувати монопольний прибуток на території все більшої чисельності країн світу.

Але розвиток економічних відносин на цьому не зупинився. На зміну економічно­му поділу світового ринку приходить політико-адміністративне панування розвину­тих держав над малорозвинутими країнами світу, в результаті чого великий капітал метрополій мав необмежену можливість господарювати на їхніх просторах і контр­олювати рівень їхнього розвитку. Так виникла світова капіталістична економіка.

Сучасний стан розвитку міжнародних відносин значно розширив економічне співробітництво держав. У ньому беруть участь не тільки країни з різним рівнем еко­номічного розвитку, а й з різною належністю до певних соціальних, політичних сис­тем і релігійних організацій.

Незважаючи на перелічені відмінності, всі держави залежать одна від одної. На сучасному етапі розвитку людської цивілізації ізоляція країни від світових процесів неможлива. Тому кожна з них намагається знайти своє місце на світовому ринку, ви­користовуючи те, чим вона багата і в чому її доцільність міжнародного поділу праці. Проблеми встановлення ефективних зовнішньоекономічних зв'язків України уві­йшли в історіографію економічної літератури під назвою «теорія порівняльних пе­реваг». Розробив її шотландський економіст Давид Рікардо. Сутність «теорії порів­няльних переваг» у тому, що в рамках міжнародного поділу праці і світової торгівлі кожній державі вигідніше виробляти і експортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці найбільша або менше всього поступається в продуктивності праці на аналогічних підприємствах інших держав. Таким чином:

1)       теорія порівняльних переваг - суспільно визнана класична основа для пояснення причин і напрямків міжнародної торгівлі;

2)       принцип порівняльних переваг справедливий не тільки для одиниць двох різних товарів і послуг, а й для будь-якої їх чисельності;

3)       ця теорія змушує кожну державу шукати таку спеціалізацію економіки, яка дава­ла б можливість найбільш раціонально використовувати свої ресурси;

4)       теорія порівняльних переваг надає рецепт економічного розвитку: екс­портувати слід ті товари, за які за кордоном можна виміняти більше товарів інших видів, ніж на вітчизняному ринку, а імпортувати ті, за які на наці­ональному ринку можна отримати більше товарів інших видів, ніж потрібно від­дати за них на ринках інших держав.

Незважаючи на трохи спрощений підхід, теорія переваг правильно відбивала основні принципи розвитку, міжнародного поділу праці і стала в сучасних умовах ви­хідною моделлю для розробки розгорнутих варіантів міжнародних відносин, теорій світового господарства і закономірностей його розвитку (рис. 17.1; 17.2; 17.3).