4.2. Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія

магниевый скраб beletage

Економічні інтереси близькі за природою до економічних потреб, але вони не то­тожні останнім (див. рис.4.2).

Інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання, це суспільна форма прояву розвитку економічних потреб.

Економічний інтерес - це користь, вигода, яка досягається в процесі реалізації економіч­них відносин. Це мотив та стимул соціальних цілеспрямованих дій економічних суб'єктів з метою отримання певних результатів для задоволення різноманітних потреб (див. рис. 4.2).

Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше, еко­номічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямова­них на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів. По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб.

Інтереси безпосередньо пов'язані з психологією, звичаями, культурним рівнем і свідомістю людей. Безумовно, що економіка не може функціонувати і розвиватися поза інтересами людей. Вони прямо впливають на цільові установки і мотивації еко­номічної діяльності господарюючих суб'єктів.

Соціальним суб'єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім'я, колек­тив, клас, суспільство в цілому. Об'єктом економічного інтересу є результат суспіль­ного виробництва (продукт, послуга тощо), який іде на задоволення цієї потреби, з приводу якої і складаються конкретні відносини між людьми.

Кожний суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки й економічних інтересів.

Економічні інтереси класифікуються за різними критеріями. Найбільш важли­вою є класифікація інтересів за ознакою суб'єктивності. Відповідно до цього підходу виділяють такі види інтересів: особисті (найманого працівника і роботодавця, учите­ля, депутата), сімейні інтереси домогосподарств, фірм, окремих демографічних груп, колективні, національні, визначається їх вагомість та роль у системі економічних ін­тересів, що склались на тому чи іншому етапі розвитку суспільства.

За об'єктами інтересів виділяють майнові, матеріальні, фінансові, інтелектуаль­ні, духовні, соціальні інтереси.

Узагалі економічні інтереси як усвідомлені потреби відповідають та відо­бражають види і структуру потреб.

Визначальним у системі інтересів суспільства завжди є особистий інтерес, навіть якщо людина є членом певного колективу. Різноманітність суб'єктів господарюван­ня та їхніх особистих інтересів визначають і складність їхньої реалізації, складність економічних відносин.

Основні засоби реалізації інтересів особистих (приватних) є зростання індивідуаль­них доходів за рахунок заробітної плати в умовах найму; колективних, групових - ви­ступає накопиченням колективного багатства, максимізація прибутку, фонду заробіт­ної плати; державних (суспільних) є державна підприємницька діяльність, зростання економічної ефективності суспільного виробництва і національного доходу. Державний інтерес має такі складові свого прояву:

а)  суспільно-економічні інтереси - частина інтересів держави та інших суб'єктів господарювання збігається (оподаткування в розумних межах, виділення дер­жавних інвестицій та субвенцій, тарифне стимулювання експорту та ін.);

б)  інтереси державної бюрократії - інтереси саморозвитку державної системи, що є кооперативним придатком до інтересів держави;

в)  інтереси самоконтролю та оптимізації громадянського суспільства - держава не може бути виразником інтересів одного класу чи прошарку, в демократичному суспільстві вона частіше виступає як інститут консенсусу.

Груповий інтерес - це сума однорідних інституйованих приватних інтересів, но­сіями яких можуть бути споживачі, акціонери, фондова біржа тощо.

Особистий інтерес охоплює потреби, що пов'язані з реалізацією приватної влас­ності, прав володіння та користування, управління, отримання доходів.

Основним інтересом планової форми економіки є суспільний інтерес, або інтер­ес суспільства як асоціації власників засобів виробництва і асоціації робітників. Цей інтерес відбиває такі істотні риси соціалізованої економічної системи, як суспільна власність на засоби виробництва і співробітництво. Трансформація суспільної влас­ності в державну, в умовах адміністративно-командної системи, зумовлює перетво­рення державного інтересу на основний інтерес. Саме реалізація державного інтересу як основного забезпечує відтворення цієї системи.

Сутність економічних інтересів суспільства завжди суперечливе. Наприклад, ін­тереси конкретних суб'єктів економічних відносин (покупця і продавця, найманого працівника і підприємця і т.д.) не завжди збігаються. З іншого боку, особистий ін­терес найманого працівника не можна реалізувати, якщо не буде реалізовано інтерес підприємства, на якому він працює.

Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їх узгодження, співвідношення та пріоритетності. Основні шляхи поєднання економічних інтересів:

-          в умовах командно-адміністративної системи жорстке субординоване підпо­рядкування одних економічних інтересів іншими (державний інтерес ->- колек­тивний інтерес ->- особистий інтерес): така або приблизно така субординація (підпорядкування особистого інтересу державному) спотворювала мотиваційну поведінку економічних суб'єктів; пригнічувала стимулювальну роль потреб;

-          у сучасній ринковій економіці координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів на принципах: панування приватного особистого ін­тересів, панування приватної власності та ринкової форми організації суспільно­го виробництва, ринкове стихійне регулювання інтересів і свідоме регулювання тощо.

Вчені вважають, що поєднання економічних інтересів певної історичної епохи є важливою передумовою підпорядкування їх досягненню кінцевої мети суспільного ви­робництва і підвищення ефективності функціонування всієї економічної системи.