7.1. Еволюція форм вартості та виникнення грошей

Питання про сутність та походження грошей досить складне, потребує розгляду економічних відносин протягом майже всього існування людської цивілізації, і тому не випадково, що в процесі його розв'язання з'явилося багато різних концепцій і під­ходів (рис. 7.1). Найвідоміші серед них раціоналістична, державна, функціональна і еволюційна теорії. На їх базі виникають і інші досить актуальні серед західних дослід­ників теорії грошей. Проте найбільш послідовно та усвідомлено логічно-історичний підхід до дослідження грошей реалізували А. Сміт, Д. Рікардо, а потім розвинули К. Маркс і Ф. Енгельс. Вони аргументовано довели, що гроші є результатом розвитку товарного виробництва. Вони виникли разом з виникненням і тривалим розвитком суспільного поділу праці, обміном та послідовною зміною форм вартості від простої до грошової (рис. 7.2).

Як підкреслює К. Маркс, таємниця усякої, в тому числі й грошової форми вартос­ті, міститься в простій формі вартості. Процес еволюції - процес розвитку мінової вартості.

На ранньому ступені розвитку суспільства товарний обмін був випадковим, епі­зодичним. Цьому ступеню відповідає проста, одинична, або випадкова форма вар­тості. Випадкова тому, що обмін тут не має ще регулярного характеру, а товари, які обмінюються (товар А на товар Б), виконують неоднакову роль.

Товар А виконує активну роль, оскільки шукає свого антипода на ринку. Він ви­ражає свою вартість певною кількістю споживчої вартості в товарі Б. Товар Б вико­нує пасивну роль, він слугує лише матеріалом для вираження вартості товару А.

Товар А перебуває у відносній формі вартості, бо його вартість співвідноситься з вартістю іншого товару (товару Б).

Товар Б слугує еквівалентом вартості першого товару, або знаходиться в еквіва­лентній формі вартості.

Товари, які перебувають у випадковій формі вартості, являють собою єдність протилежностей. Вони взаємно передбачають і взаємно виключають одна одну.

Взаємно передбачають, оскільки відносна форма вартості є такою лише щодо ек­вівалентної, і навпаки.

Взаємно виключають, бо якщо товар перебуває у відносній формі вартості, він не може одночасно перебувати в еквівалентній формі.

У співвідношенні відносної та еквівалентної форми вартості містяться протиріч­чя, які розвиваються і розв'язуються разом із розвитком обміну і виникнення гро­шей.

Еквівалентна форма вартості має три особливості: - споживча вартість товару - еквівалента є формою прояву своєї протилежності -

вартості товару;

-          індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару - еквіваленту, виражає

свою протилежність - суспільну працю;

-          конкретна праця, яка закладена в товарі-еквіваленті, є формою прояву абстрак­тної праці.

Із розвитком продуктивних сил і виникненням суспільного поділу праці на зміну простій, одиничній, або випадковій, формі вартості приходить повна, або розгорну­та, форма. В обмін вступають уже не два випадкових товари, а багато. Тут тільки один товар А стоїть у відносній формі, а всі інші товари - в еквівалентній.

Повна форма вартості наглядно показує, що в основі мінової вартості лежить вартість товару, що всі товари спільномірні як згустки однаково суспільно необхід­ної абстрактної праці. Проте і ця форма вартості недосконала. Це проявляється в труднощах обміну, оскільки в розгорнутій формі вартості ще відсутній єдиний товар- еквівалент.

Труднощі зникають, якщо роль товару-еквівалента закріплюється за одним това­ром. Це означає перехід до загальної форми вартості.

Загальна форма вартості відрізняється від повної тим, що за неї замість чи­сельних еквівалентів з'являється один, на який усі товаровиробники обмінюють свої продукти праці, а потім обмінюють його на потрібні їм товари.

Однак і ця форма має недоліки. На місцевих ринках роль загального еквівалента виконували різні товари. Це залежало від розвитку господарства на певній території, від природних та історичних умов регіону. Все це обмежувало рамки обміну і його розвитку.

Цей недолік долається з переходом до грошової форми вартості.

Відмінність між загальною і грошовою формами вартості полягає не в тому, який саме товар виконує роль загального еквівалента, а в тому, чи закріпилася ця роль за од­ним товаром. Якщо це сталося, то відбувається перехід до грошової форми вартос­ті. Безумовно, це дуже складний і довготривалий процес поступової заміни товарів, які виконували роль товарних грошей металами: залізом, оловом, свинцем, міддю, благородними металами, особливо золотом. Саме за золотом і закріпилася в середині ХІХ ст. роль загального еквівалента в Англії та її колоніях. Разом з виникненням гро­шей завершився процес розвитку форм вартості, а товарний світ поділився на товари, що перебувають у відносній формі вартості, й золото, яке виконувало роль грошей, тобто слугувало еквівалентною формою вартості.

Наступні процеси, які відбувалися в суспільному виробництві й обміні, призвели до виникнення паперових грошей як знаків вартості, кредитних грошей та інших сучас­них грошових форм, що здатні функціонувати паралельно з реальним грошовим това­ром чи без нього.