7.2. Сутність грошей та їхні функції. Закон грошового обігу : Економічна теорія. Політекономія : B-ko.com : Книги для студентів

7.2. Сутність грошей та їхні функції. Закон грошового обігу

Сучасна економічна наука не дає однозначного і досить повного визначення сут­ності грошей. Прозахідна економічна думка обмежується визначенням сутності гро­шей як усього того, що використовується як гроші.

Представники іншої, класичної, школи - прихильники трудової теорії вартості виходять з того, що гроші - це особливий товар, суспільна користь якого полягає в здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати за­трати суспільно необхідної абстрактної праці, що втілена в товарі, опосередковува­ти рух і обмін товарів, об'єднувати приватну працю товаровиробників у систему сус­пільної праці, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Незалежно від того, в якій формі виступають гроші, - у вигляді золота, діамантів, паперових грошей чи банківських рахунків, вони, відповідно до класичної економіч­ної теорії, виконують п'ять основних функцій (рис. 7.3). Прихильники інших еко­номічних теорій (англійський економіст Харріс) називають три функції (засіб обігу, засіб збереження вартості, одиниця руху).

Насамперед, гроші виконують функцію міри вартості, тобто використовують­ся для вимірювання вартості товарів і послуг в економіці.

Остання вимірюється за допомогою грошей, так само як маса вимірюється в кіло­грамах, а відстань - у кілометрах.

Однак необхідно мати на увазі, що не гроші роблять товари порівнювальними. Товари порівнюються за допомогою грошей тому, що вони як гроші є продуктами людської праці, мають однорідну з ним базу порівняння - абстрактну працю.

Виражена в грошах вартість товару називається ціною.

Ціни на всі товари змінюються прямо пропорційно до вартості товарів і обернено пропорційно до вартості грошей.

Оскільки на виробництво різних товарів витрачається неоднакова кількість аб­страктної праці, то гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін.

Масштабцін - це вагова кількість грошового металу (золота), прийнятого в пев­ній країні за грошову одиницю.

Масштаб цін - суто технічна, проте необхідна функція. Це рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях.

Початкові грошові одиниці та їх назви, як правило, були пов'язані з вагою золота чи срібла (1$ США 1973 р. = 0,736736 г чистого золота). Пізніше масштаб цін став відрізнятися від справжньої маси благородних металів у грошовій одиниці, а в умо­вах демонетизації золота і зовсім втратив своє значення.

У сучасних умовах вартість грошей формується зовсім на іншій основі, не на певній кількості дорогоцінного металу (золота) в грошовій одиниці, а визна­чається кількістю товарів і послуг, які можна купити на ринку за гроші.

Функція засобу обігу пов'язана з тим, що в умовах розвинутого товарного обмі­ну безпосередній обмін товарів (Т - Т) переріс у товарно-грошовий обіг (Т - Г - Т). Специфіка цієї функції полягає в тому, що її виконують реальні повноцінні й непо­вноцінні гроші.

Функція - засіб платежу виявляється у зв'язку з потребою продажу товарів і послуг при відкладенні платежу і спричинена різницею в часі виробництва і реаліза­ції товарів або необхідністю купівлі товарів за відсутності наявних грошей.

Функція засобу утворення скарбів і нагромадження пов'язана з наявністю по­вноцінних грошей поза сферою обігу.

Гроші в цій функції тимчасово затримуються в руках товаровиробників і випада­ють із сфери обігу. Цим товаровиробники захищаються від випадковостей стихійно­го ринку. Але такі гроші в будь-який час можуть знову повернутися в сферу обігу.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартостей у міжнарод­ному економічному обороті й забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Виходячи на світовий ринок, гроші скидають із себе локальні форми (національ­ні мундири) - масштаб цін і виступають у своїй початковій формі: у вигляді злитків благородних металів. Так було до того часу, поки золото не витіснили з грошового обігу.

У сучасних умовах у міжнародних розрахунках усе більшу роль відіграють папе­рові висококонвертовані грошові знаки: євро, долари, фунти стерлінгів, єна та ін. Але золото залишається твердими і бажаними грошима для всіх країн світу. Це гарант стабільних міжнародних розрахунків. Це резервний фонд світових грошей.

Роль грошей у ринковій економіці полягає в тому, що вони в процесі виробни­цтва перетворюються на капітал. Це не тільки початковий пункт кругообігу капіта­лу, це важливий інструмент регулювання економіки, стабільності й стійкості всієї фінансово-кредитної системи (рис. 7.4):

зв

Г - Т..{...£        Г - Г'

\РС

Високий рівень купівельної спроможності національної грошової одиниці - по­казник, який характеризує незалежність, національну і економічну безпеку країни.

Таким чином, сутність і функції грошей об'єктивно підводять нас до висновку, що гроші в своєму розвитку виступають у двох видах: повноцінні гроші і неповно­цінні гроші (знаки вартості) (рис. 7.5).

Повноцінні гроші - гроші, в яких номінальна вартість (позначена на них) відпо­відає реальній вартості матеріалу, з якого вони вироблені. До таких грошей відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети).

Неповноцінні гроші (знаки вартості) - гроші, номінальна вартість яких вища від реальної, тобто вища від витраченої на їхнє виробництво суспільної праці. До них належать:

-         металеві знаки вартості (золота монета, що стерлася; білонна (розмінна) монета, яка виготовлена з дешевих металів);

-         паперові знаки вартості (паперові і кредитні гроші - вексель, банкнота, чек). Науково-технічний прогрес і розвиток електронно-обчислювальної техніки

(ЕОТ) сприяли появі, розвитку і всебічному використанню електронних грошей.

Сукупність усіх грошових засобів, які використовуються в народному господар­стві і виконують всі п'ять функцій, називається грошовою масою (рис. 7.6).

Залежно від ступеня ліквідності уся грошова маса поділяться на відповідні функ­ціональні агрегати: М0, М1, М2, М3, L.

Таблиця 7.1.

Період

Показник грошової маси

Мо

М1

М2

М3

1991

0,3

1,7

2,4

--

1992

5

21

25

--

1993

128

334

482

--

1994

793

1860

3216

--

1995

2623

4682

6846

6930

1996

4041

6315

9023

9364

1997

6132

9050

12448

12541

1998

7158

10331

15432

15705

1999

9583

14094

21714

22070

2000

12799

20762

31544

32252

2001

19465

29796

45186

45755

2002

26434

40281

64321

64870

2003

33119

51541

94855

95043

2004

42345

67090

125483

125801

2005

60231

98573

193145

194071

2006

74984

123276

259413

261063

2007

111119

181665

391273

396156

2008

154760

225130

512530

515700

Джерело: Статистичний бюлетень НБУ.-2009.-№6

МО = готівка (гроші поза банками);

М1 = МО + кошти на поточних рахунках банків та депозити до запитання;

М2 = М1 + строкові депозити, кошти в іноземній валюті (валютні заощадження);

МЗ = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.

Основу всієї грошової маси країни становлять гроші високої ефективності - бан­кноти, монети та депозити комерційних банків у центральному банку (грошова база). Розмір грошової бази визначається за балансом Національного банку України.

Поява та розвиток грошової форми вартості зумовлюють запитання: а скільки грошей необхідно, щоб забезпечити потреби суспільства? Відповідь ця сформу­льована і доведена класиками економічної теорії. Кількість грошей, - стверджували вони, - яка необхідна для обслуговування виконуваних ними функцій, залежить від та­ких факторів: кількості реалізованих товарів і надання послуг, рівня їхня цін; швид­кості обігу грошей; розвитку кредитних відносин. При функціонуванні повноцінних грошей їх кількість дорівнює сумі цін товарів, які підлягають реалізації, мінус сума цін товарів, які продаються в кредит, плюс платежі, яким настав термін сплати, мінус взаємопогашувані платежі, поділені на середню кількість обертів грошової одиниці:

ЗВ

Г - Т..{....в  Т - Г'

ГРОШОВА МАСА, ЩО ОБСЛУГОВУЄ ГРОШОВИЙ ОБОРОТ В УКРАЇНІ 1991-2008 рр. (на кінець року), млн грн

\РС

Визначена залежність між кількістю грошей, необхідних для обслуговування обі­гу та вищеозначеними параметрами (факторами впливу), в економічній науці нази­вається законом грошового обігу (рис. 7.7 і 7.8).

У сучасній західній економічній літературі для визначення кількості грошей ви­користовується рівняння І. Фішера. Порушення проаналізованих вище залежностей і співвідношень спричинює порушення рівноваги на грошовому ринку, які виявив відомий американський монетарист, зумовлюватиме дефляційні або інфляційні про­цеси в економіці.