7.2. Сутність грошей та їхні функції. Закон грошового обігу

Сучасна економічна наука не дає однозначного і досить повного визначення сут­ності грошей. Прозахідна економічна думка обмежується визначенням сутності гро­шей як усього того, що використовується як гроші.

Представники іншої, класичної, школи - прихильники трудової теорії вартості виходять з того, що гроші - це особливий товар, суспільна користь якого полягає в здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати за­трати суспільно необхідної абстрактної праці, що втілена в товарі, опосередковува­ти рух і обмін товарів, об'єднувати приватну працю товаровиробників у систему сус­пільної праці, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Незалежно від того, в якій формі виступають гроші, - у вигляді золота, діамантів, паперових грошей чи банківських рахунків, вони, відповідно до класичної економіч­ної теорії, виконують п'ять основних функцій (рис. 7.3). Прихильники інших еко­номічних теорій (англійський економіст Харріс) називають три функції (засіб обігу, засіб збереження вартості, одиниця руху).

Насамперед, гроші виконують функцію міри вартості, тобто використовують­ся для вимірювання вартості товарів і послуг в економіці.

Остання вимірюється за допомогою грошей, так само як маса вимірюється в кіло­грамах, а відстань - у кілометрах.

Однак необхідно мати на увазі, що не гроші роблять товари порівнювальними. Товари порівнюються за допомогою грошей тому, що вони як гроші є продуктами людської праці, мають однорідну з ним базу порівняння - абстрактну працю.

Виражена в грошах вартість товару називається ціною.

Ціни на всі товари змінюються прямо пропорційно до вартості товарів і обернено пропорційно до вартості грошей.

Оскільки на виробництво різних товарів витрачається неоднакова кількість аб­страктної праці, то гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін.

Масштабцін - це вагова кількість грошового металу (золота), прийнятого в пев­ній країні за грошову одиницю.

Масштаб цін - суто технічна, проте необхідна функція. Це рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях.

Початкові грошові одиниці та їх назви, як правило, були пов'язані з вагою золота чи срібла (1$ США 1973 р. = 0,736736 г чистого золота). Пізніше масштаб цін став відрізнятися від справжньої маси благородних металів у грошовій одиниці, а в умо­вах демонетизації золота і зовсім втратив своє значення.

У сучасних умовах вартість грошей формується зовсім на іншій основі, не на певній кількості дорогоцінного металу (золота) в грошовій одиниці, а визна­чається кількістю товарів і послуг, які можна купити на ринку за гроші.

Функція засобу обігу пов'язана з тим, що в умовах розвинутого товарного обмі­ну безпосередній обмін товарів (Т - Т) переріс у товарно-грошовий обіг (Т - Г - Т). Специфіка цієї функції полягає в тому, що її виконують реальні повноцінні й непо­вноцінні гроші.

Функція - зас