8.3. Кругооборот та оборот капіталу підприємства

Проте капітал - це не тільки самозростаюча вартість і специфічні капіталістичні відносини. Капітал є завжди рух самозростаючої вартості в просторі і часі. Рухом ка­піталу є його кругообіг і обіг (кругооборот і оборот) (рис. 8.7).

Кругооборот капіталу - послідовний рух, протягом якого капітал проходить три стадії (обіг, виробництво, обіг), набуває трьох функціональних форм (грошової, виробничої і товарної) і виконує певні функції. Стадії кругообороту промислового капіталу відображає формула

// ЗВ

Г-Т                                             ...В...Т-Г.

\РС

Перша стадія. Рух капіталу починається зі стадії обігу, на які й капітал виступає у грошовій формі (Г) і виконує функцію забезпечення виробництва засобами вироб­ництва (ЗВ) та робочою силою (РС); тобто змістом цієї стадії є створення передумов виробництва додаткової вартості:

^ЗВ Г-Т ^

PC

Друга стадія. Після того як уже створенні умови для початку виробництва, почи­нається рух капіталу безпосередньо на стадії виробництва (В). На цьому етапі капітал виступає у виробничій (або продуктивній) формі і виконує функцію виробництва това­рів і створення вартості, невід'ємною частиною якої повинна бути додаткова вартість:

^ зв

Г-Т .................................................... В...Т'

^ PC

Третя стадія. Одержання підприємцем вартості та додаткової вартості неможливе, якщо капітал, тепер уже у новій функціональній формі - товарній, знову, як і на першій стадії, не пройде сфери обігу. Основною функцією капіталу в товарній формі є реалізація виробленого товару (Т') й отримання певної суми грошей (Г'), яка кількісно дорівнює Г (первісно авансо­вані гроші) та Аг , що і є, за визначенням К. Маркса, додатковою вартістю:

Т' - Г'

Як видно, кругооборот відбувається нормально лише за умови, якщо його різні стадії без затримок переходять одна в одну. В іншому випадку це загрожує дестабілі­зацією економіки.

Рух капіталу не припиняється із завершенням одного кругообороту, він постій­но повторюється. У кожному кругообороті промисловий капітал послідовно набуває трьох функціональних форм, кожна з яких здійснює власний кругообіг, які представ­ленні формулами:

1) Кругооборот грошового капіталу:

^ЗВ

г-т ...в...г-г; ^РС

2)       Кругооборот продуктивного (виробничого) капіталу:

в...г-г-т                                             ...в;

^РС

3)       Кругооборот товарного капіталу:

зв

в...т - г- т ... в...т; ^ PC

Кругооборот капіталу, який розглядається не як окремий акт, а як постійно понов­люваний процес, називається оборотом капіталу. Він вимірюється часом і швидкістю.

Час обороту капіталу - це період, протягом якого ресурси проходять сфери ви­робництва та обігу і повертаються до вихідної (грошової) форми. Час обороту капіталу складається з двох частин: 1) часу виробництва; 2) часу обігу. Час виробництва вклю­чає в себе робочий період, перерви у процесі праці, час у виробничих запасах, а час обо­роту - час продажу, придбання продукції та час придбання факторів виробництва.

Швидкість обороту капіталу. Оскільки час обороту індивідуальних капіталів неоднаковий (у деяких галузях він триває кілька років, а в деяких - значно менше і може тривати кілька місяців, тижнів або днів), то для здійснення аналізу швидкості обороту необхідно мати якусь загальну міру. Такою мірою прийнято вважати рік - 360 днів. Швидкість обороту капіталу вимірюється кількістю оборотів за рік: N =360/o, або п =0/o, де n - кількість оборотів за рік; 360 - кількість днів у році; о - тривалість одного обороту.

Підприємці завжди намагаються скоротити час обороту капіталу або прискорити швидкість його обороту, оскільки при тій самій величині авансованого капіталу це дасть можливість отримувати більше додаткової вартості. Чинниками, які визнача­ють швидкість обороту промислового капіталу, є його структура та спосіб перене­сення вартості на товари.

Відповідно до способу перенесення вартості на створений продукт капітал у ви­робничій формі поділяється на основний та оборотний (див. рис. 8.4).

До основного капіталу відносять будівлі, споруди, машини, обладнання та ін. Вони багато разів використовуються у виробничих циклах і переносять свою вар­тість на готовий продукт частинами, в міру їхнього зносу.

До оборотного капіталу відносять сировину, допоміжні матеріали, пальне, та ін.. Вони використовуються повністю за один виробничий цикл і протягом нього пе­реносять свою вартість на готовий продукт. До оборотного капіталу належать також вартість робочої сили, яка набирає форми фонду заробітної плати.

Оборотний капітал у сукупності з капіталом обігу (це частина капіталу підпри­ємства, яка перебуває у грошовій і товарній формах - грошові кошти, кошти в роз­рахунках, готові вироби) утворюють оборотні засоби.

Процес переносу вартості основного капіталу протягом його служби на вартість виробленого товару називається амортизацією. Щорічні амортизаційні відрахуван­ня, які утворюють амортизаційний фонд, здійснюються за спеціальними нормами, які в кожній країні встановлюють державні органи.

Норма амортизації - встановлений законодавчо відсоток від балансової вартос­ті основного капіталу, який списується щорічно на собівартість продукції. Її розра­хунки здійснюються за формулою

На=Кб/Ап - Кл/Кб х 100%, де Кб - балансова вартість основного капіталу; Кл - ліквідаційна вартість осно­вного капіталу, Ап - нормативний строк функціонування основного капіталу (ОК).

Амортизаційний фонд частково використовується на капітальний ремонт еле­ментів основного капіталу, проте основна його частина нагромаджується у грошовій формі для того, щоб у майбутньому придбати нові машини, обладнання та інше на заміну тих, що зносилися.

Зношування основного капіталу відбувається під впливом двох факторів: 1) виробни­чого використання - в результаті нього засоби праці втрачають свою споживчу вартість, фізично зношуються; 2) технічного прогресу, розповсюдження досягнень якого зумовлює появу дешевих або досконаліших засобів праці, тобто спричинює моральний знос осно­вного капіталу, що використовується. За сучасних умов саме моральний знос зумовлює необхідність швидкого поновлення елементів основного капіталу, що, в свою чергу, приво­дить до впровадження в практику господарювання ринкових країн нових систем аморти­зації. Згідно з цим в Україні, відповідно до Закону «Про оподаткування доходу підприєм­ства» від 1.07.1991 р., використовують два методи відрахування амортизації: пропорційний і прискорений. При цьому основний капітал поділений на чотири групи, для кожної з яких розроблено свої норми амортизації, які були введені з 10.10.2004 р.

1-            ша    група - будівлі, споруди, передавальні пристрої, в тому числі житлові бу­динки та їх частини - 2%;

2-         га      група - автомобільний транспорт і вузли до нього, інформаційні системи, меблі, побутові електронні та електромеханічні прилади, інше конторське (офісне) обладнання - 10%;

3-           тя     група - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4 - 6%;

4-           та     група - електронно-обчислювані машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, телефони, мікрофони і рації, вар­тість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) - 15%.

Мета прискореної амортизації - стимулювання капіталовкладень; створення ре­зерву виробничих потужностей; забезпечення розширеного відтворення засобів пра­ці інноваційного типу.

Наслідком самозростання вартості в процесі кругообороту і обороту капіталу є нагромадження капіталу.

Нагромадження капіталу - процес зворотного перетворення додаткової вар­тості на капітал. Додаткова вартість, що виникає в процесі кругообороту і обороту капіталу, використовується його власником по-різному:

-         одна частина додаткової вартості спрямовується на задоволення особистих (не­виробничих) потреб, набуваючи форми доходу;

-          друга частина - спрямовується на розширення елементів продуктивного капіталу, слу­гуючи джерелом нагромадження капіталу і розширення суспільного відтворення. Нагромадження здійснюється через капітальні вкладення, а ефективність використан­ня останніх - темпами нарощування матеріально-технічної бази суспільства, впроваджен­ням в народне господарство досягнень науково-технічного прогресу (див. рис. 8.8; 8.9).

Існують різноманітні шляхи ефективності нагромадження.

-         поліпшення технологічної структури капітальних вкладень;

-         підвищення частки капітальних вкладень на технічне переоснащення і рекон­струкцію діючих підприємств при знижені частки нового будівництва (удоскона­лення відтворювальної структури капітальних вкладень);

-         значне скорочення за рахунок концентрації ресурсів тривалості будівництва, ви­ключення випадків перевищення нормативних строків спорудження об'єктів;

-          здійснення необхідної реконструкції виробничої бази будівельного комплексу для нарощування обсягів будівництва об'єктів соціальної сфери. Вирішальним засобом підвищення ефективності нагромадження в умовах ринко­вих відносин є науково-технічний прогрес.

ГРОШІ ЯК ГРОШІ І ГРОШІ ЯК КАПІТАЛ

Будь-який новий капітал (промисловий, торговельний, позиковий) починає свій обіг на ринку з певної суми грошей, грошей, які шляхом відповідних процесів повинні перетворитися на капітал.

-       зовні обидві формули мають багато подібного. І в першій, і в другій фор­мулі кругообіг складається з тих самих, але протилежних стадій (Т-Г) і (Г-Т);

-       у кожній фазі в наявності одні й ті самі елементи: товар і гроші;

-        кожний кругообіг представлений трьома контрагентами: покупцем, про- лашіем посепелником

/ії Формула К руху грошей \

 

/У Формула Ц руху грошей \

[ т-г-т

[ Г-Т-Г' |

 

відмінності/

як капіталуОбіг починається і завершується товаром

Гроші витрачаються повністю для отримання споживчої вартості

Роль посередника виконують гроші

Кругообіг починається з продажу одного товару, а завершується купівлею іншого

Мета кругообігу - нова споживча вартість

Обіг починається і завершується грошима

Гроші лише авансуються

Роль посередника виконує товар

Процес починається і завершується грошима

Мета кругообігу - отримання більше грошей, чим авансованоКапітал - це авансована вартість, що в процесі свого руху приносить біль­шу вартість, самозростає:

Г-Т-Г+ДГ.

Цей приріст АГ К. Маркс назвав додатковою вартістю

Рис. 8.1. Гроші як гроші і гроші як капітал

СУТНІСТЬ КАПІТАЛУ

«Капітал - це не річ, а певне суспільне, належне певній історичній формації суспільства виробниче відношення, яке представлено в речі специфічного суспільного характеру..»

К. МарксТеж не виникає ніякої додаткової вартості

Не виникає ніякої додаткової вартості

В обігу обмінюються нееквіваленти

В обігу обмінюються еквіваленти

Умовою перетворення грошей на капітал є наявність на ринку такого товару, споживча вартість якого має оригінальну властивість - бути джерелом вартості. Таким специфічним товаром є робоча силаУмови перетворення робочої сили на товар

необхідно, щоб людина була особисто вільною і могла розпоряджатися своєю робо­чою силою;

необхідно, щоб така особисто вільні людина була „вільною" від засобів виробництва, тобто позбавленого останніх, а тому змушена продавати свою робочу силу;

наявність осіб, які володіють засоба­ми виробництва і грошима, і мають потребу в робочій силі

Основні властивості товару „Робоча сила"

Вартість робочої сили -

визначається кількістю суспільно необхідної абстрактної праці потрібної для виробництва життєвих засобів, що забезпечують відтворення робочої сили.

Споживча вартість товару робоча сила

- здатність робочої сили бути джерелом вартості й до того ж більшої вартості ніж вона сама має.ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ВАРТІСТЬ РОБОЧОЇ СИЛИ:

  •                        рівень і структура потреб працівника і його сім'ї;
  •                        кваліфікація працівника та інтенсивність праці;
  •                        продуктивність праці і вартість засобів існування;
  •                        залучення у виробництво жінок, підлітків, дітей;
  •                        морально-історичний та інші фактори

Модуль 1. Загальні засади соціально-економічного розвитку суспільства

ВИРОБНИЦТВО ДОДАТКОВОЇ ВАРТОСТІ«...Процес зростання вартості є ні що інше, як процес утворення вартості, продовжений далі відомого пункту».

К. МарксВартість використаних

засобів виробництва

12 грн

 

Денна вартість робочої сили

 

Тривалість робочого дня

 

Відтво­рення робочої сили

 

3 грн

 

10 год

 

понад 5

 

5 год (перша половина робочого дня)

/ ЗВ=12 / 12 Г-Т .В...-Т -Г= 15 грн \ РОЗ \ 3

5 год (друга половина робочого дня)

/ ЗВ=12 / 12 Г-Т .В...-Т -Г= 15 грн \ РОО \ 3

Усього за 10 год (за один робочий день)[-^

/ ЗВ = 24 / 24 Г-Т ,В...-ЧТ - Г = 30 грн \ РОЗ 4 6

30 грн - 27 грн = 3 грн

Вихідні І дані

Додаткова вартість - частина новоствореної вартості, яка є результатом додатко­вої праці найманих працівників і втілена у вартості додаткового продукту і безоплатно присвоюється власниками умов праці, виступає специфічно капіталістичною формою експлуатації найманих працівників і метою капіталістичного способу виробництва.СТРУКТУРА РОБОЧОГО ДНЯ

Рис. 8.3. Виробництво додаткової вартості

СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ КАПІТАЛУІ

V

Постійний капітал

Це та частина капіталу, вартість якої в процесі виробництва не зміню­ється і не бере участі в створенні додаткової вартості

(С)

Сировина, паливо, електроенергія, допоміжні матеріали

Основний капітал

Елементи продуктивного капіталу, вартість яких переноситься на товари

поступово та повертаються у грошовій формі частинами в міру їх споживання та зношуванняЗмінний капітал

Капітал, який у процесі

Вартість робочої сили

виробництва змінює величину своєї вартості, створює вартість більшу, ніж вартість робочої сили (V)

Оборотний капітал

Елементи продуктивного капіталу, які повністю споживаються в од ному циклі виробництва і вартість яких постійно переноситься на продукт у межах одного кругообіпу капіталу плюс та частина капіталу, яка авансуться на робочу силуПроцес перенесення вартості основного капіталу на готовий продукт у міру фізичного та морального зношування називається амортизацієюМетод прискореної амортизації

Метод рівномірного

прямолінійного списання вартості основного капіталу

На - норма амортизації; А - річна сума аморти­зації;

де:

Пв - первісна вартість знарядь праці    Рис. 8.4. Структурні елементи капіталуМодуль 1. Загальні засади соціально-економічного розвитку суспільства

СТРУКТУРА ПОСТІЙНОГО КАПІТАЛУ

Фонди обороту

Основні виробничі фонди (засоби праці)

Постійний капітал, який розглядається лише з боку матеріально-речового змісту в практиці господарювання, називають основними виробничими фондами

ВИРОБНИЧІ ФОНДИ

Продуктивні фонди

Оборотні виробничі фонди (предмети праці)О

я о

&

.3

CO

5        ° £ &

О

6                    

я

a s-

Й О

і. І

5Г      М

Активна Пасивна

is

Ю

о &

я о

l-H &

vo

CD M

si «

Л

u &

H

vo u

ч:

частина

частина

а і

5

о я

a о

cd X

о н

Я

ю rt о «

й n to О

•Й Я О

a

о

CO     О.

я

о &

U

В &

З ... о

  • З а-а

•р в

«sals

iS I

Оборотні засобиОсновні

ОборотніЗа характером споживання

Обслуговують вироб­ництво протягом три­валого часу, не змі­нюючи своєї натура­льної форми     

Повністю споживають­ся наприкінці кожного виробничого циклу і змінюють свою нату­ральну форму          Переносять свою вар­тість на готовий про­дукт частинами, по­ступово

За способом перенесення вартості

Переносять свою вар­тість на готовий про­дукт протягом одного виробничого циклуПотребують заміни у первісній натуральній формі лише через пев­ний проміжок часу

За характером обороту вартості

Повністю обертаються при завершенні кож­ного кругообігуВідшкодування варто­сті спожитих засобів виробництва здійсню­ється частинами

За способом відшкодування вартості

Повне відшкодування вартості спожитих предметів праці здійс­нюється після кожного виробничого циклуРис. 8.5. Структура постійного капіталуСПОСОБИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОДАТКОВОЇ ВАРТОСТІ

«Усяка додаткова вартість... по своїй субстанції є матеріалізація неоплаченого робочого часу».

К. МарксРобочий день = 8 годин

0 12 3

4

5 6

•--- •-- •-- •---- ♦—

—•—

—•-- •--- •

т' = - 100 = 100%

Необхідний робочий Додатковий робочий       4

Необхідний робочий

•----- •—

Необхідний робочий час =2 години

час =4 години             час=4 години

Робочий день - 10 годин

0 12 3

4

5 6 7 8

•--- а-- •-- •---

—•—

—•-- •--- •--- •------ ш

я,'= -Ю0 = 150%

Додатковий робочий       4

час =4 години               час=6 годин

Робочий день = 8 годин

П 1

•------- •--- •--------- •—

1--- •-- •-- •-- •

, 4

Необхідний робочий час =4 години

Додатковий робочий час=4 години

т = — 4

Робочий день = 8 годин

п 1 г з 4 ч а 7

-*--- Ф-

—* *                                        а

„           „ г „ ,                       т' = - 100 = 300%

Додатковии робочии час=6 годин       2

Рис. 8.6. Способи збільшення додаткової вартості

КРУГООБОРОТ ТА ОБОРОТ КАПІТАЛУ (ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ)

Кругооборотом виробничих фондів називається їхній рух, у процесі якого вони проходять три стадії, набувають три форми і в кожній з них виконують відповідну функцію

 

 

 

^ PC Г-Т^

^ ЗВ

 

^ PC Tv. ...В...Т ^ ЗВ

 

т'-г'

 

 

 

 

 

Підприємець купує засоби виробництва і наймає виробничий персонал. Ця стадія відбувається на ринку, у сфері обігу

 

Проходить перетво­рення продуктивних сил на готову продук­цію. Ця стадія відбу­вається у сфері вироб­ництва

 

Здійснюється реалізація продукції, товар

перетворюється у гроші. 3-я стадія відбувається у сфері

 

 

 

 

 

Функцією грошей на 1-й стадії є забезпе­чення поєднання за­собів виробництва і робочої сили

 

Функція продуктив­них фондів полягає у створенні споживчих вартостей і додатко­вої вартості

 

Функція товарних фондів полягає в їх зворотньому пере­творенні на гроші

1

і

" - Т ^^ ... В ... т' -

г'

1

 

 

Кругооборот фондів, взятий не як окремий акт, а як процес, що постійно      відновлюється, називається оборотом виробничих фондів_____________

 

Час обороту виробничих фондів

Час

Час виробництва

Час обігу

Час, необхідний для перетворення грошей на говари

Робочий період

Час, протягом якого предмети праці зазнають ції сил природи, фізичних, хімічних і біологічних процесів

Час, протягом якого предмети праці

перебувають у формі виробничого запасу

Період перерви в роботі

Час надходження на склад і підприємства

Час, необхідний для перетворення товару на гроші

п - швидкість обороту;

де          О- кількість місяців у році;

О '                о-тривалість одного обороту

Рис. 8.7. Кругооборот і оборот капіталу (виробничих фондів)

НАГРОМАДЖЕННЯ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ

Для розширеного відтворення необхідне нагромадження - використання частини національного доходу на збільшення основних і оборотних фондів, а також страхових запасів

                   Види нагромадження                 За

призначенням

За формами організації

За суб'єктом

За вартістю

-  За матеріально- речовим складомJZL J3- ЛІ Jit JILвиробниче;

-  невиробниче;

-  приріст резер­вів і запасів

-  централізо­ване;

-  децентралізо­ване;

-  змішане

  •                      державне;
  •                      приватне;
  •                      колективне;

- номінальне;

- реальне

  •                      особисте

-   приріст основ­них фондів;

приріст обо­ротних фондівОсобливості нагромадження в умовах ринку

/1.Об'єктивна / причина

 

Зумовлюється необхідністю підвищення життєвого \ рівня населення \

 

2. Цільове призначення

 

.Безперервне зростання обсягу і якості національного багатства і розв'язання соціальних завдань

 

3. Соціально-економічні умови

 

Наявність багатоваріантних форм та видів власності, самостійність господарюючих суб'єктів та їх незалежність

 

^Головне джерело

 

Частина національного доходу створеного в різних ►формах власності (додатковий продукт). Нагромадження Ж здійснюється через капітальні вкладення ^^г

1

Удосконалення відтворення робочої сили (відновлення і підвищення трудової квалі­фікації людей, зростання їхнього загальноосвітнього і професійного рівня)

Значне скорочення за рахунок концентрації всіх ресурсів, тривалості будівництва, ви­ключення випадків переви­щення нормативних строків спорудження об'єктів і змен­шення обсягу незавершеного будівництва

Удосконалення інвестиційної політики, поліпшення техно­логічної структури і удоско­налення відгворювальної структури капітальних вкла­день

Здійснення необхідної рекон­струкції виробничої бази будівельного комплексу для нарощування обсягів будів­ництва і послідовний перехід до ринку будівельної про­дукції

Модуль 1. Загальні засади соціально-економічного розвитку суспільства

НАЦІОНАЛЬНЕ БАГАТСТВО

НБ - сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, які призначені для розширеного відтворення і досягнення головної мети суспільства

Національне багатствоФонди невиробничого призначення

Нематеріальні духовні цінності

Фонди виробничого призначення

д

н

о ф

а п а З

а

ц

к у

д

о р

п

а в о т о

1-і

ч и н

б

о р

и в ні

в о н с

о

З -а

х и н ь л аа н и в

о р

и ис

а

вив

ft я

ец

зи ен рб і о нр чи •Д m е т

а р

т С

х и н т

о р

о б о

ч о .9 S

уа бв

ик

%S

о н

фо уст

Фонди особистого споживання

нд

о ф

S

р

у

т

о о

 

ь

т

ч и

л у

 

н

к

14

б

 

о

о

и

р

р

іт

о

и в

ві

с

д з

е

о

и

н

в

н

ні

в о

о н а т

о р

о х

н

с

о

с

у

 

о

 

д е

ря

а н й а

в с о Ч

ои вв

ке

с

ій ві

и с а п а З

Фонди суспільного невиробничого споживання

х

 

и

 

в

 

о

я

к

н

у

ін

а н

лі в

и

а

нди

р

к

о

у

т

ні

о н

в

а

о

т

н

с

с

у

О

 

у в

ів ів

ід лн

іа о рф

е

а

х и в

s S

£ ю

п о

ау

го Є иСклад національного багатства в Україні (в дореформений період)

Основні виробничі фонди

Основні невиробничі фонди

Матеріальні оборотні засоби

Особисте майно в НБ

41,8 %

20,5

17,9

18,8

Напрями удосконалення структурних змін національного багатства

-         поступове зближення темпів зростання фондів виробничого і невиробничого призначення з метою докорінного поліпшення добробуту населення;

-         у складі виробничих фондів особливу увагу потрібно звертати на розвиток висо­котехнічних, науковомістких галузей;

-         прискорений розвиток інформаційної індустрії;

-         створення потужностей для виробництв товарів народного споживання;

-         розвиток матеріальної бази індустрії туризму тощо.

Рис. 8.9. Національне багатствоПРАКТИКУМ

Основні терміни і поняттяКапітал

Додаткова вартість Постійний капітал Змінний капітал Норма додаткової вартості Кругооборот капіталу Час обороту капіталу Промисловий капітал Грошовий капітал

Торговельний капітал Швидкість обороту капіталу Основний та оборотний капітал Амортизація Норма амортизації

Накопичення капіталу Централізація капіталу Концентрація капіталу Національне багатствоЗапитання для самоконтролю

1.       Що являє собою капітал?

2.       Які є основні підходи до визначення сутності капіталу?

3.        Охарактеризуйте основні концепції капіталу, сформовані у процесі розвитку еко­номічної науки.

4.        Охарактеризуйте конкретні форми існування капіталу.

5.        Проаналізуйте відмінності між основним та оборотним капіталом.

6.       Які умови необхідні для зростання капіталу?

7.        Назвіть відмінності між марксистським і неокласичним підходами до встанов­лення джерела зростання капіталу.

8.       Які фактори впливають на розмір капіталу і співвідношення його частин?

9.        Що таке оборот капіталу і чим він відрізняється від кругообороту?

10.    Методи накопичення капіталу.

11.    Що таке амортизація основного капіталу?

12.    Які основні методи амортизації використовуються за сучасних умов?

13.    Розкрийте структуру національного багатства.

14.    Яке відношення має національне багатство до капіталу?

Теми рефератів

1.       Первісне нагромадження капіталу і його особливості в процесі переходу економі­ки України до соціального ринкового господарства.

2.        Структура і якісні характеристики робочої сили в індустріальному і постінду- стріальному суспільстві.

3.        Особливості амортизації основного капіталу в умовах сучасного стану науково- технічної революції.