10.2. Структура та інфраструктура ринку

Ринок як складне полісистемне утворення має надзвичайно багату і складну

структуру (рис. 10.4).

За економічним призначенням виділяють сім взаємозалежних типів ринку, кожен

з яких поділяється на дрібніші. Серед них:

-          ринок засобів виробництва (спрямований на задоволення виробничих потреб). Його суб'єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються економічною діяль­ністю (рис. 10.5);

-          ринок предметів споживання і послуг (призначений для задоволення фізіологіч­них та соціальних потреб людини) (рис. 10.6);

-         ринок нерухомості (призначений для торгівлі землею, об'єктами, що на ній збу­довані);

-         на ринку науково-технічних розробок та інформації відбувається купівля- продаж науково-технічної продукції, технічних засобів інформації та інформа­тивних систем;

-          фінансовий ринок - це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів (рис. 10.7; 10.8; 10.9);

-         ринок праці (робочої сили) - одна з найважливіших ланок у розвинутій еконо­мічній системі. Його існування означає, що кожна людина має право на вільний продаж своєї робочої сили за власним бажанням і вибором (рис. 10.10).

За ступенем зрілості ринкових відносин виділяють:

-         розвинутий ринок;

-         ринок, що формується;

-         ринок із різним ступенем обмеженої конкуренції (монопольний, олігопольний). За регіональним розміщенням:

-         місцевий ринок;

-         національний ринок;

-         світовий ринок.

За характером власності:

-         приватний;

-         державний;

-         колективний.

За суб'єктами товарного обігу:

-         оптовий;

-         роздрібний.

Відповідно до чинного законодавства класифікують ринки на:

-         офіційні (легальні);

-         нелегальні (тіньові).

Нелегальний ринок - це ринок, який заборонений законом. Він о