10.3. Роль економічних законів у системі механізмів ринкового

магниевый скраб beletage

регулювання

Ринкова економіка має свою особливу систему регулювання, яку іноді розгляда­ють як засіб саморегулювання економіки.

Ринкове регулювання здійснюється на основі законів попиту, пропозиції, спів­відношення попиту і пропозиції.

Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в товарах і послугах, яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі (рис. 10.13).

Попит - це бажання покупців придбати товар. Попит завжди конкретно визначе­ний. Він має властивість змінюватись під впливом ряду факторів і тому слід звернути на його принципові особливості.

По-перше, він тісно пов'язаний з реальними суспільними потребами, але не збіга­ється з їхньою кількісною визначеністю.

По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпече­ності потенційної потреби в товарах і їх послугах грошовим покриттям. Отже, універ­сальною формою вираження попиту є гроші.

По-третє, суб'єктом попиту, який презентує сферу споживання є покупець. Об'єктами попиту можуть бути будь-які предмети ринкових відносин, що мають вар­тісну оцінку і певну корисність для споживання.

По-четверте, особливо впливовим фактором, від якого залежить попит і який безпосередньо пов'язаний з платоспроможністю покупців, є ціна товару.

Обернена залежність між попитом і ціною називається законом попиту.

Формально закон попиту може бути представлений таким чином:

На будь-якому ринку між ціною на товари (при рівності інших умов, що мо­жуть впливати на зміну попиту) і величиною попиту на нього з боку покупців існує зворотня залежність. Якщо ціни на товар зростають, то попит зменшу­ється, якщо ціни знижуються, то попит збільшується.

Отже, згідно з ринковою парадигмою, закон попиту визначає таку функціональ­ну залежність: чим вища ціна товару, тим менший попит на нього з боку покупців. І навпаки, чим менша ціна товару, тим більший попит на нього. Саме це і є сутністю закону попиту.

Проілюструвати дію закону попиту можна на умовному прикладі (схема 10.1).

Ціна за одиницю товару (послуги), грн

5

10

15

20

25

30

Кількість товару, що користується попитом

10

8

6

4

2

0

Р,

ціна (price)

В економічній літературі широко використовується і «крива попиту», яка по­казує залежність між ціною і попитом. Вона має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару і обсягом його продажу. Якщо ціна продажу зростає, то обсяг попиту скорочується, і навпаки, якщо ціна зни­жується - обсяг попиту споживача збільшується.

Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною? По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об'єктивно за меншу ціну він може купити більше товару.

По-друге, в економіці діє закон спадної граничної корисності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попе­редня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.

По-третє, така поведінка пояснюється ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.

По-четверте, поведінку споживача визначає ефект заміщення. Тобто споживач зацікавлений у тому, щоб замінити споживання дорожчих товарів на дешевші.

Проте за різкого зростання цін на певний товар покупцям потрібен час на пошук таких замінників. Тобто мова піде про швидкість пристосувальної реакції на різку зміну ціни. Це означає, що ціна впливає на споживання через певний час. Така при­стосувальна реакція називається ціновою еластичністю попиту.

Цінова еластичність попиту - це кількість товарів, на яку споживачі збільшать або зменшать свої придбання внаслідок зміни ціни.

Цінову еластичність попиту (коефіцієнт еластичності - Еп) обчислюють за такою формулою:

Зміна обсягу продажу,%

Еп = -

Зміна ціни

Формула цінової еластичності показує, на скільки відсотків зміниться обсяг по­питу, якщо ціна зміниться на 1%.

1.      Якщо зміна Ц на 1% спричинює зміну обсягу попиту, що перевищує 1%, то це свідчить про наявність еластичного попиту:

En > 1.

2.       Якщо зміна Ц на 1% зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце неелас- тичний попит:

En < 1.

3.       Якщо зміна Ц на 1% зумовлює таку саму зміну попиту на 1%, то це одинична елас­тичність попиту:

En = 1.

4.       Якщо зміна Ц не впливає на зміну обсягу попиту, то має місце абсолютно неелас- тичний попит:

En = 0.

5.       Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання об­сягу попиту, то має місце абсолютно еластичний попит:

En —>- оо.

Зауважимо, що на абсолютно нееластичний та абсолютно еластичний попити за­кон попиту не поширюється.

Нееластичний попит властивий особливій групі товарів, виробники яких без особливих обмежень можуть підвищувати ціни і тим самим експлуатувати спожива­чів. До таких товарів належать насамперед продовольчі товари: хліб, картопля, м'ясні і молочні вироби, чай, кава, какао.

Так, за розрахунками американського економіста Л. Твіна, сукупна цінова елас­тичність попиту на валову продукцію сільського господарства США для внутрішнього споживання в короткостроковому періоді становить усього 0,2 і в довгостроковому - 0,4. Це означає, що 1% підвищення цін на сільськогосподарську продукцію знижувати­ме попит на неї відповідно на 0,2 і 0,4%.

Окрім еластичного і нееластичного попиту, можлива й нетипова реакція попи­ту. Йдеться про ситуацію, за якої зростання цін на певний товар супроводжується зростанням на нього попиту (престижні товари, товари відомих у світі фірм, медичні препарати). Цей феномен називається ефектом Веблена.

Економічна теорія наводить і такі приклади, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту. Цей ефект ще в ХІХ ст. описав англійський статистик Р. Гіф- фен.

Крім ціни, яка визначає величину попиту, є ряд факторів, під впливом яких по­пит може змінюватися в той чи інший бік. До них належать: доходи населення та їх накопичення; кількість покупців; смаки; переваги і очікування споживачів; мода; реклама; демографічна ситуація; природно-кліматичні та інші фактори.

Пропозиція - це обсяг товарів і послуг, який виробники хочуть і можуть постави­ти на ринок за різною ціною за певний проміжок часу (рис. 10.14).

При цьому в економічній теорії виділяють поняття «величина пропозиції» і сама «пропозиція».

Під величиною пропозиції розуміється та кількість благ, що може бути запропо­нована на ринку при певному рівні цін.

Залежність поведінки виробників від зміни цін на товар називають законом про­позиції.

Чим вища ціна на товар, тим більше його буде вироблено і запропоновано на ринку, тобто збільшиться величина пропозиції і навпаки.

У табличному зображенні ця залежність матиме такий вигляд:

Ціна за одиницю товару, грн

10

20

30

40

50

60

Пропозиція товарів

2

4

6

8

10

12

Наведений умовний приклад показує що зростання ціни на певний товар розши­рює коло його виробників і збільшує обсяг виробництва.

Таблична інформація у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропо­зиції (схема 10.2).

Як і «крива попиту», «крива пропозиції» будується, виходячи з припущення «при рівності інших умов», тобто припускається, що ціни на інші товари, технологія виробництва та інші умови залишаються незмінними.

У випадках, коли зміни в пропозиції зумовлені не ціною, а неціновими чинника­ми (технологічний процес, зміни цін на ресурси, зміни у фіскальній політиці, очіку­вання виробників), то крива пропозиції зміщується праворуч або ліворуч.

Ринок постійно спонукає товаровиробників відстежувати, прогнозувати кон'юнктуру цін на свій та споріднені товари, адекватно реагувати на реальні про­цеси. Досягається це завдяки глибокому знанню сутності цінової еластичності про­позиції.

Цінова еластичність пропозиції - кількісна характеристика чутливості пропо­зиції до зміни ринкової ціни товару.

Мірою еластичності пропозиції є коефіцієнт еластичності пропозиції. Він вира­жається такою формулою:

^ _ Зміна обсягу пропозиції,% пр"п Відсоткова зміна товару'

Як видно із формули, цінова еластичність пропозиції має точно такий вигляд, як і цінова еластичність попиту, за винятком того, що в першому випадку чисельник вміщує показник зміни пропозиції, а в другому - попиту. Оскільки крива попиту має від'ємний нахил (зворотна залежність обсягу попиту від ціни), а крива пропозиції - додатний (пряма залежність), то й коефіцієнти еластичності попиту і пропозиції ма­тимуть різні знаки: Еп - від'ємний, Епроп - додатний, тобто зміна ціни і обсягу пропо­зиції відбувається в одному напрямі. За нееластичної пропозиції зміна цін не впливає на зміну кількості товарів, що пропонуються для продажу.

Еластичність пропозиції сприяє встановленню так званої нормальної ціни рівно­ваги.

Ціна рівноваги (рівноважна ціна) - це така ціна на конкурентному ринку, за якої попит дорівнює пропозиції - точка Е.

Модель такої рівноваги можна проілюструвати графіком (схема 10.3).

Л

ціна

* Q,

кількість

50 40

У випадку, якщо ціна стане вищою за рівноважну, то на ринку утвориться залишок - точка Е1 Якщо ціна буде нижчою за рівноважну, то на ринку утвориться дефіцит товару

-    точка Е2. В результаті, як у першому, так і в другому випадках починають діяти ринкові механізми, змінюватися ціни, відповідно до цього змінюватиметься співвідношення по­питу та пропозиції, поки ринок даного товару не потрапить до стану рівноваги.

Проте зауважимо, що закон попиту і пропозиції не встановлюють безпосередньо рівень цін і не регулюють його. Природною внутрішньо об'єктивною властивістю това­ру завжди була, є і буде його вартість, тобто суспільно необхідні витрати праці на ви­робництво товару. Отже, закон попиту і пропозиції, закон вартості найтіснішим чином пов'язані один з одним, але визначальним при цьому є закон вартості. Закони попиту і пропозиції лише впливають на відхилення ринкової ціни від вартості товару.