11.2. Підприємство як первинна ланка економіки

магниевый скраб beletage

Підприємницька діяльність здійснюється через певні організаційні структури - підприємства (рис. 11.3; 11.4).

Підприємство_- це господарська ланка, якій властиві такі риси:

-          наявність єдиного майна, необхідного для здійснення економічного процесу;

-          технологічна зумовленість факторів виробництва;

-          певне місце в системі суспільного поділу праці.

Залежно від форми власності розрізняють такі організаційні види підприємств: одноосібне володіння, партнерство, корпорація.

Одноосібне володіння - підприємство, власником якого є одна особа або сім'я, що самостійно веде справу з урахуванням своїх інтересів, одержуючи весь дохід і ризи­куючи своїм майном і грошима.

Одноосібним володінням вважають:

-          індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи і виключно на її праці;

-          сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян-членів однієї сім'ї;

-          приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили.

Така форма організації бізнесу має можливі переваги перед іншими. Кожен влас­ник:

-          володіє всім прибутком підприємства;

-          користується повною свободою діяльності;

-          платить відносно невеликі податки.

Але вона має серйозні недоліки:

-         повна майнова відповідальність, що несе власник;

-         нестача капіталу;

-         труднощі менеджменту тощо.

Партнерство (товариство) - це підприємство, організація або установа, заснова­на на засадах угоди двох чи більше осіб (в тому числі юридичних) шляхом об'єднання фінансових ресурсів і підприємницької діяльності, з метою одержання та розподілу прибутків, а також розподілу ризику і збитків.

Партнерство створюють на основі договору, яким регулюють права й обов'язки партнерів, участь у спільних витратах, розподіл прибутку, поділ майна. Кількість учасників партнерства звичайно обмежена декількома десятками. Для партнерів пе­редбачені простіші, ніж для компаній, правила створення, розпуску, звітності. Переваги цієї форми:

-         залучення додаткових фінансових джерел: кожен партнер вносить свіжі ідеї, свій талант;

-         простота організації: не підлягає спеціальному оподаткуванню. Але й вона має певні недоліки:

-         обмеженість капіталу ресурсами партнерів (ці партнерства не можуть здійснюва­ти поповнення свого капіталу за рахунок емісії цінних паперів);

-         за розбіжності в поглядах на управління та інші аспекти діяльності фірма може припинити своє існування тощо.

Поширення, зокрема в Німеччині, одержали командитні товариства, що виника­ють за згоди двох і більше осіб. Одна з них є одноосібним керуючим справами това­риства, несе необмежену особисту відповідальність за справи товариства усім своїм майном, що наближає цю форму до приватного бізнесу. Інші члени товариства (ко- мандисти) не мають права втручатися в управління фірмою, а лише можуть контр­олювати діяльність товариства, знайомлячись з діловою документацією, бухгал­терськими книгами і звітами. Відповідальність за справи фірми вони несуть тільки власними коштами. При цьому прибутки і збитки командитного товариства розподі­ляються відповідно до внесків компаньйонів.

Акціонерне товариство (корпорація) - правова форма підприємницької діяль­ності, відокремлена від конкретних осіб, які володіють корпорацією, за якою функція власності та контролю поділена між акціонерами (рис. 11.5).

Акціонерна корпорація - юридична особа, її власники - тримачі акцій. Акціонерне товариство - це підприємство, всі власники яких несуть обмежену відповідальність.

Підприємства такого типу з'явились у 1850 р. в залізничній індустрії, а в 1880 р. в галузях, що виробляли споживчі товари. На сучасному етапі вони досягли найвищо­го розвитку і відіграють надзвичайно важливу роль в економіці.

У Великобританії поширеною назвою таких підприємств є ЛТД (company LTD). Слово «компанія» застосовується до будь-якої групи осіб, котра офіційно існує як економічна одиниця (фірма), в тому числі до одноосібних володінь та партнерств.

Якщо в назву фірми, крім слова компанія додано ще й «ЛТД», то це означає, що підприємство створено на принципі обмеженої відповідальності його власників.

У США термін «компанія» вживається здебільшого щодо некомерційних орга­нізацій.

Для комерційних фірм, діючих на принципі обмеженої відповідальності її влас­ників у США та інших країнах існує поняття «корпорація (corporation).

Як свідчить Британська енциклопедія, термін «корпорація « може бути застосо­ваний і до інших юридичних осіб, зокрема до урядових установ, навчальних закладів, трудових союзів.

Переваги корпорації:

-         власники капіталу, інвестуючи свої гроші у справу підприємств, безпосередньо не беруть участі в його діяльності. Вони несуть обмежену відповідальність за бор­ги фірми, що само по собі є стимулом до інвестування коштів у ризиковану, але потенційно прибуткову або необхідну для суспільства справу;

-         простота здійснення операції;

-         у певних випадках є і податкові переваги. Проте корпорація не позбавлена і недоліків:

-         організувати корпорацію дуже складно і дорого;

-         корпорація відкритого типу відмовляється від своїх прав на комерційну таємни­цю;

-         спеціальне оподаткування.

Як стверджують науковці, в країнах Заходу широкого розвитку набули і спеці­альні форми організації бізнесу:

-          S-корпорації (США) - корпорації для малого бізнесу. На відміну від звичайної корпорації, прибутки якої оподатковуються корпоративним й індивідуальним прибутковими податками, S-корпорація платить податок як одноособове воло­діння. Для одержання статусу S-корпорації фірма повинна мати не більше 35 ак­ціонерів і не може володіти більше ніж 80% акцій іншої корпорації;

-         безприбуткові корпорації - діють не заради прибутку, їх цілі - освітні, добро­дійні, соціальні, релігійні;

-         державні корпорації - створюються для надання послуг, які приватний бізнес не може і не хоче надавати (поштова служба, федеральна страхова ощадна корпора­ція);

-         кооперативні - об'єднання створені для виконання конкретних функцій (житло­ві, споживчі, виробничі);

-         венчурні підприємства і малі підприємства з високим ступенем ризику, що спеці­алізуються на розробці нових ідей та втіленні їх у нові технології, а також забезпе­чують зв'язок між фундаментальними дослідженнями і масовим виробництвом;

-          франчайзи - ліцензії, що дають права приватній компанії функціонувати як лан­ці великого торгового ланцюга. За цією схемою на Заході організовано багато мотелів, магазинів, контор з продажу нерухомості. Вигода тут обопільна. Прода­вець франчайза - велике підприємство - домагається розширення своєї справи за незначного вкладення капіталу, може з мінімальним ризиком випробовувати, як реалізується партія нових товарів і т. п.

Покупець франчайза, що вклав у справу свої кошти, є скоріше власником підпри­ємства, ніж найманим працівником, і відчуває значну фінансову підтримку, допомогу в навчанні, організації та управлінні бізнесу, може розширити свій оборот за рахунок використання репутації материнського підприємства, його торгової марки. Порів­няно з одноосібним власником самостійність управління фірмою тут дещо нижча, але податкові переваги перекривають цей недолік. Такі форми організації бізнесу все більше поширюються. Але хоч кількість одноосібних володінь утроє перевищує кіль­кість фірм інших типів, проте на корпорації у структурі бізнесу припадає майже 90% від загального обороту.

Останнім часом в економічній теорії та практиці ввійшов у вжиток новий термін, що характеризує особливе явище, - малі підприємства (фірми). Вони організовані у формі одноосібного володіння або партнерства (товариства), а не корпорації.

У кожній країні є свої критерії класифікації підприємств (фірм) як малих. В Україні Господарським кодексом передбачено, що такими критеріям є: обсяг госпо­дарського обороту і чисельність зайнятого промислово-виробничого персоналу. На практиці чисельність працюючих у малому підприємстві залежить від галузі: про­мисловість та будівництво - до 200 осіб, в інших галузях виробничої сфери - до 50, у науці й науковому обслуговувані - до 100, у невиробничій сфері - до 25, у роздрібній торгівлі - до 15 осіб.

Малі підприємства створюють додаткові робочі місця, забезпечують швидку окуп­ність витрат, оперативно реагують на зміни попиту споживачів. Ця форма бізнесу дає змогу підприємцям швидко реалізувати свої ідеї, адаптуватися до місцевого ринку, гнучко і оперативно реагувати на зміни ринкових умов, знижувати накладні витрати порівняно з великими фірмами, суттєво зміцнити економічну, фінансову базу місце­вих органів влади, позитивно впливати на розвиток невеликих поселень(сіл, місте­чок), відроджувати художні, народні промисли тощо.

Водночас малий бізнес не позбавлений суттєвих недоліків: нестабільність дохо­дів, ризик втрати власного капіталу і майна, ненормований робочий день підприємця, значно більший вплив спадів і депресій в економіці, інфляція, недостатня підтримка держави.

Підтримка малого бізнесу - один з основних напрямів економічної політики уря­дів розвинутих країн світу, оскільки малий бізнес є не тільки важливим чинником економічного розвитку, а й сприяє соціально-економічній стабілізації суспільства.

Кількість підприємств України за організаційно-правовими формами господарювання станом на 1 квітня 2009 року

Користуючись даними Державного комітету статистики станом на 1 квітня 2009 року, ми провели аналіз підприємств України за галузями економіки та організацій­но правовими формами господарювання. Результати даного аналізу наведено в табл. 11.1 та 11.2.

Таблиця 11.1

Організаційно правові форми господарювання

Кількість підприємств

Фермерське господарство

50 045

Приватне підприємство

279 955

Колективне підприємство

26 298

Державне підприємство

6944

Казенне підприємство

44

Комунальне підприємство

16 257

Дочірнє підприємство

20 803

Іноземне підприємство

2300

Продовження табл. 11.1

Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки)

4559

Підприємство споживчої кооперації

1258

Орендне підприємство

1183

Спільне підприємство

4992

Акціонерне товариство

30 903

з них:

 

відкрите

9984

закрите

20 364

Товариство з обмеженою відповідальністю

407 645

Товариство з додатковою відповідальністю

761

Повне товариство

1974

Командитне товариство

640

Кооперативи

34 457

з них:

 

виробничий кооператив

2501

сільськогосподарський виробничий кооператив

1436

Організації (установи, заклади)

104 379

з них:

 

державна організація (установа, заклад)

15 928

комунальна організація (установа, заклад)

61 488

Асоціація

3085

Корпорація

865

Консорціум

88

Концерн

396

Інші об'єднання юридичних осіб

1693

Філія (інший відокремлений підрозділ)

54 801

Представництво

4325

Товарна біржа

518

Кредитна спілка

1110

Споживче товариство

5298

Спілка споживчих товариств

421

Політична партія

16 828

Громадська організація

60 479

Релігійна організація

21 631

Профспілка, об'єднання профспілок

23 132

Благодійна організація

11 794

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

9008

Усього

1 235 183

Таблиця 11.2

 

Кількість підприємств

 

 

% до за­гальної кількості

у тому числі

Галузі економіки

усього

зі статусом юридичної особи

без статусу юридичної особи

Усього

1 235 183

х

1 175 683

59 500

у тому числі:

 

 

 

 

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

85 973

7,0

84 494

1479

Рибальство, рибництво

1976

0,2

1924

52

Промисловість:

124 626

10,1

118 443

6183

добувна промисловість

4844

0,4

4463

381

переробна промисловість

114 214

9,2

109 569

4645

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

5568

0,5

4411

1157

Будівництво

90 118

7,3

87 294

2824

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

308 913

25,0

294 125

14 788

Діяльність готелів та ресторанів

22 100

1,8

20 758

1342

Діяльність транспорту та зв'язку

39 414

3,2

35 430

3984

Фінансова діяльність

19 010

1,5

12 718

6292

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

160 693

13,0

152 233

8460

Державне управління

51 566

4,2

48 647

2919

Освіта

44 142

3,6

41 773

2369

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

31 038

2,5

29 340

1698

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та

162 976

13,2

158 088

4888

спорту

 

 

 

 

З табл. 11.1 видно, що в Україні переважають товариства з обмеженою відпові­дальністю - 407 645, на другому місці за чисельністю перебувають приватні підпри­ємства - 279 955, на третьому - державні та комунальні організації - 104 379.

У табл. 11.2 показано розподіл підприємств за галузями економіки. Найбільше підприємств зареєстровано у сфері торгівлі та ремонту, наступна за чисельністю під­приємств сфера комунальних послуг, культури та спорту, далі йдуть підприємства галузі операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підпри­ємцям.

Кількість підприємств України за галузями економіки станом на 1 квітня 2009 року

Аналіз Господарського кодексу України та інших законодавчих документів пока­зує, що вже створено досить надійне підґрунтя для розвитку підприємництва в нашій державі.

На жаль, ще не можна констатувати безпроблемності, динамізми цього процесу. Серед чинників, що гальмують процес становлення підприємництва в Україні, мож­на назвати такі:

-          відсутній механізм взаємодії держави з підприємницькими структурами;

-          неефективна організаційна, економічна, матеріально-технічна і фінансова під­тримка підприємства з боку держави;

-          повільний рух іноземного капіталу в напрямі розвитку українського підприємни­цтва;

-          недостатня економічна (професійна) підготовка кадрового потенціалу підприєм­ництва;

-          психологічне несприйняття окремих видів підприємництва населенням країни;

-          недосконала податкова система, низька платоспроможність населення, розрив сталих економічних зв'язків з підприємствами країн СНД.