1.4. Функції економічної теорії

Економічна теорія перебуває у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою і виконує ряд функцій (рис. 1.4).

Теоретико-пізнавальна функція полягає у пізнанні сутності, форм виявлення та організації виробничих відносин, притаманних їм економічних законів, механізмів дії та розв'язання протиріч. Вона спрямована на розроблення методологічних підхо­дів і принципів аналізу соціально-орієнтованої ринкової економіки, розвитку фунда­ментальних досліджень механізмів господарювання на мікро- і макрорівнях.

Світоглядна функція криється у формуванні системи поглядів на світ конкрет­ної особистості. Вона має принципове значення для практичної діяльності кожної людини, оскільки сформований світогляд визначає її місце і роль у суспільстві.

Виховна функція полягає у формуванні економічної культури і поведінки людей у сучасній ринковій економіці. Змістом виховної функції є формування логіки еко­номічного мислення, економічної психології кожного члена суспільства, соціальної або професійної групи.

Ідеологічна функція реалізується за допомогою теоретичного обґрунтуван­ня і пояснення економічних процесів, критичного аналізу відповідних соціально- економічних проблем і шляхів їх розв'язання. Особливість цієї функції економічної теорії зводиться до підвищення соціальної, економічної і політичної активності різ­них верств і груп населення в умовах трансформації суспільства.

Як складова системи економічних наук економічна теорія поряд з вищевказани­ми функціями виконує методологічну і практичну функції.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія як наука висту­пає теоретико-методологічною базою для власного подальшого розвитку і для всіх інших економічних наук: галузевих (економіка промисловості, економіка сільсько­го господарства, економіка транспорту тощо), функціональних (економіка фінансів, економіка кредиту та ін.). Економічна теорія розробляє наукові підходи, методи і методологію дослідження, а також теоретичний інструментарій, який неминуче ви­користовується у вирішенні проблем розвитку інших наук.

Практична функція полягає у використанні отриманих знань в господарській діяльності людей. Насамперед вона є основою наукової політики держави (рис. 1.5), розробки рекомендацій щодо застосування принципів і раціональних методів госпо­дарювання. В Україні практична функція спрямована на формування нової еконо­мічної системи, пошук шляхів удосконалення виробничих відносин, вирішення кон­кретних завдань тактики і стратегії економічної політики.