3. ҐЕНЕЗА ТА СУТНІСТЬ ІДЕОЛОГІЇ

«Ідеологія — це словесно-теоретична чи знаково-образна форма подання ціннісних орієнта­цій певних соціальних груп. У ній — з більшою чи меншою адекватністю їхнє соціальне стано­вище, колективний інтерес, історичну еволюцію, сучасний стан, можливі перспективи роз­витку. Вона є формою духовної діяльності крізь призму (і з позицій) інтересів певних суспільних класів (груп) як теоретичне обґрунтування системи практичних дій цього класу (соціальної групи), як керівництво до дії й інструмент прогнозування майбутнього, який дає практичні установки для діяльності класу (соціальній групі), особистості і суспільству».

Із книги: «Культура. Ідеологія. Особистість». Ключові слова, поняття та категорії': ґенеза ідеології, ідеологічна гегемонія, ідеологія, інтереси, політична ідеоло­гія, утопія.

Слово ідеологія було вперше використане під час Французької революції Анту- аном Дестут де Трасі (1754—1836) і вперше опубліковане в 1796 р. Для де Трасі ідеологія була новою «наукою про ідеї». З раціональною наполегливістю, прита­манною для доби просвітництва, він вірив, що можливо об'єктивно розкрити дже­рела ідей, і стверджував, що ця нова наука набуде такого самого статусу як, напри­клад, біологія або зоологія. Оскільки всі форми досліджень ґрунтуються на ідеях, де Трасі зі сміливістю допускав, що ідеологія в кінці кінців буде визнана короле­вою наук. Однак незважаючи на високі очікування, означення цього терміна мало невеликий вплив на подальше його використання.

Зокрема, на початку ХІХ ст. поняття ідеології набуває в буденній мові негатив­ного оцінювального змісту. В історичній літературі наводяться приклади із су­джень Наполеона, котрий принизливо називав «темними метафізиками» та «ідеоло­гами» ліберальних інтелектуалів доби Просвітництва. На його думку, їх погляди були зовсім відірвані від реального життя, через те, що у своїх світоглядних тлума­ченнях життя вони керувалися лише видуманими, уявними — ідеологічними — схемами. В Наполеонівській Франції слово ідеологія сприймалося приниз