2. БАЗОВІ ЗАСАДИ ФЕМІНІЗМУ

Публічний/приватний поділ. Традиційні уявлення про те, що є «політичне», розташовують політику швидше як сферу публічного, а не приватного життя. Політика зазвичай сприймалася як діяльність урядових інституцій, політичних партій, впливових груп та публічних дебатів більшості в публічній сфері. Сі­мейне життя та особисті відносини зазвичай вважалися частиною приватної сфери, а відтак вважалися неполітичними. Сучасні феміністи, попри це, напо­лягають на тому, що політичне має місце і в соціальних групах, і не обмежу­ється діями виключно урядових чи інших публічних установ. Політика існує завжди і всюди, де існує конфлікт. Міллер (1970) для прикладу, дає дефініцію політики як «структурно-силових відносин, врегулювань, коли одна група осіб спрямовує поведінку інших». Відносини між урядом і громадянами є відпові­дно суто політичними, але так само і відносини між роботодавцем і робітни­ком у межах фірми, а також відносини в межах сім'ї, між чоловіком та дружи­ною, між батьками.

Дефініція поняття «політичне» у фемінізмі не є особливо академічним аспе­ктом. Феміністки стверджують, що статева нерівність була збережена виключно

через статевий поділ праці в суспільстві, який розглядався як явище природне, я не політичне. Ця думка висвітлена в заголовку до книги Д.Б. Альштайн «Публі­чні чоловіки. Приватні жінки» (1981). Традиційно публічна сфера життя, пов'язана з політикою, мистецтвом, літературою належала чоловікам, тоді як жінки були обмежені абсолютно приватною сферою життя — сім'єю та домаш­німи проблемами. Якщо політика існує лише в політичній сфері, то роль жінок та питання статевої рівності залишаються поза політичною увагою. Жінки, прив'язані до господарських турбот та піклування про дітей, виключені з полі­тичної сфери.

Феміністки прагнуть стерти поділ на публічних чоловіків та приватних жі­нок. Попри те, вони не завжди впевнені в тому, що саме означає стерти цей по­діл, що може бути досягнуто і яких цілей можна бажати досягнути. Радикальні феміністки були найбільшими противниками того, що політика зупиняється пе­ред вхідними дверима, і навпаки, стверджували, що власне особисте (персона­льне) і є політичним. Відповідно і приниження фінок в усіх сферах життя в усіх відношеннях бере початок із сім'ї. Разом з тим радикальні феміністки постави­ли питання для аналізу, що ж саме можна назвати щоденною політикою. Це включає поняття громадського статусу сім'ї, поділу господарських обов'язків і політику особистої та статевої поведінки. Для деяких феміністок скасування поділу на приватне і публічне означає перенесення обов'язків приватної сфери на певні представницькі органи. Для прикладу тягар виховання дітей має бути полегшений для жінок більшою соціальною допомогою або забезпеченням са­дочків чи ясел на робочих місцях. Ліберальні феміністки виступають проти по­ділу на публічне і приватне через неможливість доступу жінок до публічних сфер, таких як освіта чи політика, але в той же час застерігають проти політику - вання приватного життя, яке згідно з ліберальними теоріями, є серою особисто­го вибору та свободи.

Патріархія. Феміністки вважають, що стать, подібно соціальному класу, ра­сі чи релігії є аспектом соціального розколу. Радикальні феміністки стверджу­ють, що саме стать є найглибшим і найбільш заполітизованим поділом суспіль­ства. Відтак феміністки розвивали теорію статевої політики, подібно до того, як соціалісти розвивали класову теорію. Вони проводили паралель між статевим та расовим гнітом. Попри те, традиційні політичні теорії здебільшого відмовляли­ся визнавати стать як політично важливу категорію. В результаті феміністкам довелося розвивати нові теорії, для того щоб довести, що суспільство основане на системі статевого гніту та нерівності.

Феміністки використовують концепцію патріархії для описання силових від­носин між чоловіком та жінкою. Термін дослівно означає правління батька (раїег на латині означає батько) і може відноситися виключно до зверхності чо­ловіків/батьків у сім'ї і відповідно підпорядкування дітей і жінок їм. Деякі фе­міністки вживають термін патріархії лише для опису структури сім'ї та перева­ги чоловіка в ній, тоді як терміни чоловіча зверхність та домінантність чоловіків описують гендерні відносини в суспільстві в цілому. Все ж фемініст­ки вважают