Мері Воллестонкрафт (1759—1797)

Соціальний теоретик та феміністична діячка Великобританії. Будучи втягненою в радикальну політику під час Французької революції, Вол­лестонкрафт стала частиною творчої інтелектуальної групи, до якої входив її чоловік, анархіст Вільям Голдвін. Вона померла під час поло­гів, а донька Мері, яка народилася, згодом стала дружиною поета Шел- лі і написала окремі твори.

Фемінізм Воллестонкрафт зосереджувався на ідеї лібералізму доби Просвітництва, вірячи в радикально гуманістичну відданість рівності. Вона наголошувала на рівних правах жінок, особливо в галузі освіти, на підставі такого явища, як особистісність. Однак її роботи розвивали більш складний аналіз жінок як об'єктів та суб'єктів бажання, та пред­ставили домашню сферу як модель суспільства та суспільного устрою.

Друга хвиля фемінізму також відчувала на собі значний вплив лібералізму. Ліберальний фемінізм був домінантним у жіночому русі в Сполучених Штатах, його основним прибічником була Бетті Фрідан, чия «Жіноча містика» відзначи­ла відродження фемінізму. Протягом 1960-х років. жінки шукають захисту та самовираження в домашньому житті та жіночній поведінці, у міфі, який позбав­ляє жінок можливості йти на роботу, в політику та публічні сфери життя в ці­лому. Вона відзначила те, що вона сама називала «проблемою без назви», під якою розуміла почуття відчаю та глибокого нещастя, яке переживали жінки, тому що вони були приречені на господарське існування, не маючи можливості кар'єрного зростання чи будь-яких досягнень у публічному житті. В 1966 р. Фрідан стала співзасновником і очолила першу Національну Організацію Жінок (NWO), яка переросла в могутню впливову групу і найбільшу організацію жі­нок у світі.

Філософська основа ліберального фемінізму лежить у понятті індивідуаліз­му, тобто віри в те, що людська індивідуальність — це все, що має значення, а відтак усі особистості мають абсолютно однакову моральну цінність. Індивіду- али народжені для рівного ставлення до них, незалежно від статі, раси, кольору шкіри, походження чи реліг