ФІЛОСОФСЬКІ ВИМІРИ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ

Автор книги виходить із розуміння того, що світ політичного має багато вимірів: соціа­льно-економічний, соціокультурний, історичний, концептуальний, структурний і т. д. Щоб зрозуміти його духовний вимір, пізнати сутність і глибину політичних процесів і явищ, слід мати відповідні уявлення про всі ці аспекти і виміри. Об'єднуючим їх началом виступає світоглядний вимір світу політичного. Переконаний, що центральне місце в ньому посідає політична філософія. У філософсько-політичній літературі досить влучно наводяться думки Р. Ф. Гегеля про те, що абсолютна ідея як «єдиний предмет і зміст філософії має найрізноманітніші формоутворення, філософське осягнення яких є завдан­ням філософських наук». Такими є філософія історії, філософія релігії, філософія права. Окремою філософською наукою є також політична філософія.

Разом з цим хочу підкреслити, що в сучасній науковій і навчальній дисциплінах з політичної на­уки має місце змішування політичної філософії і політичної теорії; нерідко ці поняття отото­жнюються. У свою чергу, вони часто змішуються з поняттям «політична ідеологія» очевид­но, що це складне і багатоаспектне питання має неабияке значення для правильного розуміння як структурних елементів світу політичного, так і його понятійно-категоріаль­ного апарату. Автор не ставить за мету вирішення усіх цих занадто складних завдань, а намагається окреслити можливі межі і розкрити основні характеристики однієї частини сві­ту політичного, а саме — тієї частини, яку іменують політичною ідеологією. Для автора зрозумілий той факт, що й політична філософія і політична ідеологія є час­тинами загальної філософії у власному розумінні слова, що їхні сфери перетинаються саме на базовому, концептуальних рівнях: історичному, емпіричному, епістиміологічному, онтологічному, аксіологічному та парадигмальному. Вони якраз і розкривають їхню сут­ність, теоретичну форму і практичну значимість.

І на кінець хочу зазначити, що утвердження, конституювання політичної ідеології було необхідним формування, по-перше, самого світу політичного в найширшому і найбільш глибинному значенні, дає можливість з'ясувати її предметне поле; по-друге, — понять і категорій другого порядку, таких як держава, влада, право, свобода і т. д; по-третє, — розробку і обґрунтування її теоретико-методологічного інструментарію.

1.                                    Історико-онтологічний вимір.

2.                                    Аксіологічний вимір.

3.                                    Парадигмальний вимір.

4.                                    Концептуальний вимір.

Ключові слова, поняття і категорії: аксіологія, класицизм, концепція, модернізм, онтологія, парадигма, позитивізм, полі­тичне буття, політичні цінності, постмодернізм, секуляриза­ція і сакралізація, ціннісні відносини, ціннісні орієнтації, цінності