Від геоцентризму до соціоцентризму

Упродовж секуляризаційних процесів у новий час сформувалася європейська соціальна свідомість — система класичних поглядів на суспільство, державу і вла­ду як єдиний соціометричний комплекс, який здійснює визначальний цивілізований вплив на розвиток усіх сторін людського життя. Соціальна свідомість сформувала­ся внаслідок взаємодії двох важливих факторів. Перший — це процес формування централізованих європейських держав з економікою, промисловістю, торгівлею, які бурхливо розвиваються і потребують нормативного та ідеологічного забезпечення своїх конструктивних ініціатив та інтенсивної законотворчої роботи. Другий — це процес секуляризації як поступового звільнення суспільної думки, суспільної та ін­дивідуальної свідомості від влади церковних догматів і традиційних стереотипів релігійного світобачення. Він виглядав як логіка постренесансного перерозподілу світопояснювальних функцій на користь світських текстів, які створювалися при­рододослідниками, філософами, моралістами, правознавцями і т. д.

Основними формами, в яких виступала суспільна свідомість, стали дві системи поглядів — природно-правова і позитивно-правова. Розвиток першої своїм голо­вним джерелом мали аргументи, які виходили переважно від громадського суспіль­ства, що тільки почало формуватися і які захищали права і свободи громадян і ви­сувалися великими мислителями-апологетами цих свобод. Позитивно-правова форма соціальної свідомості, яка виражала інтереси централізованих держав, роз­роблялася ідеологами і політиками, які перебували на державній службі.

Динамічна антитеза цих двох модулів складала внутрішнє протиріччя, завдяки яко­му західна суспільна свідомість розвивалася як рушійна духовна цілісність, здатна ви­робляти різноманітні концептуальні структури і зберігати при цьому вірність вихідним нормативним, ціннісним, змістовним константам західного культурного світу.