Томас Джефферсон (1743—1826) : Філософія політичної ідеології : B-ko.com : Книги для студентів

Томас Джефферсон (1743—1826)

Американський політичний філософ та державний діяч. Джефферсон був заможним вірджинським плантатором, який був депутатом Другого Континентального Конгресу в 1775 р. і губернатором Вірджинії з 1779 до 1781 рр. Він служив державним секретарем у 1789—1794 рр., також був третім Президентом США у 1801—1809 рр. Джефферсон був осно­вним автором Декларації Незалежності і написав величезну кількість документів та виступів (звернень, промов).

Джефферсон розвинув демократичну форму аграріанізму (аграріариз- му), що намагалась поєднати віру в правління природної аристократії з апеляцією до обмеження уряду та Lаissez-faire (невтручання). Він також виявляв симпатію до соціальної реформи, прихильно ставився до розши­рення загальнодоступності освіти, відміни рабства (попри те, що був рабо­власником) та більшої економічної рівності. У США Джефферсон виступав за спротив сильному централізованому уряду та робив акцент на індиві­дуальній свободі та обов'язках, а також державних правах.

Крім того, для Локка договір між державою та громадянами специфічний та об­межений: його метою є захист ряду певних природних прав. Тобто, Локк вірив в обмежену державну владу. Законна роль держави обмежена захистом «життя, сво­боди та власності», а тому функції уряду мають розповсюджуватись над мінімаль­ними функціями збереження народного порядку і захисту власності, забезпечення захисту від зовнішніх нападів та гарантування впровадження договорів у життя.

Інші проблеми та обов'язки відповідним чином є справою окремих індивідів. Томас Джефферсон висловив ту саму думку століття потому, коли стверджував: «Най­краща форма правління — та, що править найменше».

Утилітаризм — це моральна філософія, що була розроблена Джеремі Бентамом та Джеймсом Міллом. Як політична філософія утилітаризм надає перевагу такій формі політичної і соціальної організації, яка приносить максимальну користь. У ширшому розумінні утилітаризм — це теорія, яка прагне оцінювати будь-які полі­тичні проблеми з точки зору їх наслідків. Користь при цьому являється єдиною фу­нкціональною цінністю.