1. ПОХОДЖЕННЯ Й ЕВОЛЮЦІЯ

Повернутися на початок книги
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
магниевый скраб beletage

У будь-якій мові слово «консервативний» має немало тлумачень. Воно може озна­чати стриману чи обережну поведінку, повсякденний, навіть буденний спосіб жит­тя, страх перед змінами чи відмова змінитися, і зазвичай виражається словом «збе­рігати». Консерватизм (від лат conservare — зберігати, охороняти) — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, яка орієнтується на збереження та підтримання традиційних цінностей і морально-правових засад, що лежать в ос­нові сім' ї, нації, релігії та власності.

Слово «консерватизм» спочатку вживалося для визначення характерної полі­тичної чи ідеологічної позиції в XIX ст. У Сполучених Штатах це втілювало понят­тя про певну точку зору щодо громадських справ. У 20-х роках XIX ст. термін «консерватизм» вживали для змалювання протиставлення принципам та духові ре­волюції 1789 р. У Великій Британії в 1835 р. головну опозиційну партію Торі було офіційно перейменовано на Палату консерваторів.

Ідеї консерватизму піднялися реакційною хвилею проти маршу змін у полі­тиці, економіці та суспільному житті, які в багатьох випадках символізували Французьку революцію. Одна з перших і, мабуть, найбільш класичних доктрин консерватизму відображена в праці Едмунда Берка «Дзеркало Французької ре­волюції», де глибоко засуджується революційний виклик «старому режимові», який панував раніше. У цій праці розкривається сутність та «основні принципи консерватизму», консервативного світогляду, спростування просвітницької па­радигми побудови нового суспільства на основі абстракцій французьких та ін­ших просвітителів; а також обґрунтування трьох основних понять, які суттєво

154 вплинули на подальший розвиток консерватизму: традиціоналізм, скептицизм, ієрархізм.

Протягом XIX ст. західні держави зазнали перетворень, продиктованих індуст­ріалізацією, які потім вилилися в зростання лібералізму, соціалізму та націоналізму. У той час як ці ідеології проповідували шлях реформ і підтримували революцію, консерватизм був на сторожі традиційного устрою суспільного буття.