Корл Маркс : Філософія політичної ідеології : B-ko.com : Книги для студентів

Корл Маркс

Народився 5 травня 1818 р. в м. Трір (Пруссія) в родині відомого адво­ката, який перейшов до протестантизму, і нідерландки Генрієтти. Про­тягом 1830—1835 pp. навчався в гімназії, після закінчення якої (1835) вивчав право в університеті м. Бонн. Одним із його викладачів був фі­лософ Август-Вільгельм Шлегель. Маркс брав активну участь у студе­нтському житті, був учасником «Трірського земляцтва». У 1836 р. його навіть засудили на одноденне ув'язнення в карцері «за нічний гамір, який порушує громадський порядок, і пияцтво». На той час припадають його поетичні спроби. Після двох семестрів (1836) за згодою батька пе­рейшов на юридичний факультет Берлінського університету, який був у той час центром наукового життя Німеччини, де крім правознавства ви­вчав історичні та філософські дисципліни, особливо захоплювався фі­лософією Гегеля.

У 1841 р. захистив дисертацію «Про відмінність натурфілософії Демокріта та Епікура». У квітні 1842 р. почав співпрацювати з редакці­єю ліберальної «Рейнської газети» в Кьольні, а в жовтні став її голо­вним редактором (спричинено це було крахом сподівань на академічну кар'єру). Зазнавши переслідувань, у березні 1843 р. склав із себе пов­новаження головного редактора і подався до Парижа (по дорозі туди одружився з Женні фон Вестфален, якій задля цього довелося порвати зі своїм аристократичним середовищем), де взявся видавати «Німець­ко-французький щорічник». У 1844 р. з'явився перший (і єдиний) його том. За публікації статей у щорічнику та емігрантській газеті «Фор- вертс» на вимогу прусського уряду Маркса було вислано з Парижа, і він оселився в Брюсселі, де подружився з Фрідріхом Енгельсом.

У Брюсселі Маркс відмовився від свого німецько-прусського грома­дянства, вступив разом з Енгельсом до «Союзу комуністів» (місцезна­ходження — в Лондоні), від якого восени 1848 р. отримав доручення розробити партійну програму на основі його історичної та соціальної теорії. Ця програма — «Маніфест Комуністичної партії» — вийшла дру­ком у лютому 1848 р. Після революції 1848 р. Маркса було виселено з

Брюсселя, він повернувся до Німеччини (м. Кьольн), щоб там разом з Енгельсом та іншими друзями-однодумцями впливати на перебіг рево­люції, налагодивши випуск «Нової рейнської газети», однак особливого успіху на цій ниві не було досягнуто. В 1849 р. революція в Німеччині поступилася силам реакції та реставрації. Маркса притягнули до суду за «підбурювання до повстання». Невдовзі його було звільнено і ви­слано з Німеччини як особу, що не має підданства. У серпні 1849 р. Маркс вирушив до Лондона, основного місця європейських політичних вигнанців, де працював переважно в бібліотеці Британського музею. Багато сил віддавав журналістсько-публіцистичній, політично- агітаційній та науково-економічній діяльності.

Свою публіцистику він поставив на службу міжнародному робітни­чому руху, який після розпуску «Союзу комуністів» (1852) та із засну­ванням у 1861 р. «Міжнародного товариства робітників» — 1-го Інтер­націоналу — зазнав значних організаційних змін. Розроблений ним установчий маніфест міжнародного товариства робітників охоплював аналіз зовнішньополітичної ситуації, накреслював основи статуту това­риства. Маркс гостро полемізував із політичних питань з російським ідеологом анархізму і народництва Михайлом Бакуніним та французь­ким соціологом, ідеологом анархізму П'єром-Жозефом Прудоном. Піс­ля розпуску 1-го Інтернаціоналу Маркс зосередився на розвитку німе­цького робітничого руху. Так, у 1875 р. він критично коментував програму Готського з'їзду, на якому в одну партію об'єдналися прибіч­ники Бабеля та Лібкнехта, опублікувавши статтю «Критика Готської програми».

Майже всю свою лондонську еміграцію він присвятив дослідженням політичної економії. Стрижнем його теорії стала фундаментальна пра­ця «Капітал». Над нею Маркс працював з 1850 р. до останніх днів жит­тя. Перший том «Капіталу» вийшов у 1867 р. Закінчити другий і третій томи він уже не зміг. Енгельс видав їх у 1885 і 1894 роках. У 1910 p. K. Каутський опублікував під назвою «Теорія додаткової вартості» чотири томи економічних досліджень із Марксової спадщини. Коли в грудні 1882 року померла дружина Маркса, а в січні 1883 р. — і донька Женні, виснаженого роботою і тривалою хворобою Карла Маркса покинули останні сили. Він помер у Лондоні 14 березня 1883 року.