«Матеріалістична інтерпретація історії та економічний детермінізм»

Думки про те, що економічне становище та економічні інтереси впливають на політичні інститути, політичну боротьбу, уявлення людей, відомі з прадавніх часів. Платон зазначав, що будь-яка держава складається з двох партій — бідних і бага­тих. Упродовж розвитку людства його хвилювали проблеми нерівності і несправе­дливості. На ранніх етапах багато мислителів економічне становище людей пояс­нювали властивостями їх характерів. Томас Мор, буржуазні економісти причину всіх негараздів суспільства вбачали у приватній власності. Руссо зазначав разюче протиріччя між природою і суспільною нерівністю, а Прудон, який оголосив влас­ність крадіжкою, визнавав, що вона є основою суспільства.

Маркс і Енгельс, розвиваючи думки про сутність приватної власності, намагали­ся проникнути углиб майнових і суспільних суперечностей, стверджували, що вони ґрунтуються на системі виробництва і відносинах, у які люди вступають у процесі виробництва, — виробничих відносинах. Тип цих відносин об' єктивно зумовлений, наперед визначений рівнем розвитку продуктивних сил, тобто засобів виробництва. Виробничі відносини (спосіб виробництва) визначають устрій життя суспільства і зумовлюють його розвиток. Щодо способу виробництва всі інші аспекти суспільст­ва с похідними, наслідком, надбудовою над економічним базисом. Ці ідеї обґрунто­вані в «Німецькій ідеології», «Маніфесті Комуністичної партії», «Капіталі», але найбільш цілісно висвітлені у праці «До критики політичної економії». У передмові до неї подано міркування щодо теорії та історії суспільства, які Маркс охарактери­зував як «провідну нитку» своїх досліджень.

Суть їх можна звести до того, що люди вступають у певні, незалежні від їхньої волі виробничі відносини, які відповідають певному ступеню їхніх продуктивних сил. Сукупність цих сил утворює економічну структуру суспільства, базис, над яким височить юридична і політична надбудова і який відповідає певним формам свідомості. Спосіб виробництва, матеріальне життя зумовлюють соціальне, полі­тичне і духовне життя, тобто не свідомість людей визначає їхнє буття, а, навпаки, їхнє суспільне буття визначає їхню свідом