Карл Каутський : Філософія політичної ідеології : B-ko.com : Книги для студентів

Карл Каутський

Народився 16 жовтня 1854 р. в Празі. Його мати була письменницею, батько — театральним директором. У 1863 р. сім'я переїхала до Відня. У 1874—1879 pp. Каутський вивчав історію, політичну економію, юри­дичні науки у Віденському університеті. У 1875 р. вступив до австрійсь­кої Соціал-демократичної партії. У ті роки соціалістичні ідеали черпав з історичних романів Жорж Санд, творів французького соціаліста- утопіста Луї Блана (1811—1882), діяча німецького робітничого руху Фе- рдинанда Лассаля (1825—1864). Захоплювався теорією Чарлза Дарві- на, читав «Капітал» Маркса, цікавився економічними теоріями А. Сміта, Д. Рікардо, Дж.-С. Мілля, різноманітними соціалістичними доктринами. У 1880 р. переселився до Цюріха й почав співпрацю з періодичними соціал-демократичними виданнями. Через рік познайомився в Лондоні з Марксом та Енгельсом. Згодом став редактором першого теоретично­го журналу робітничої партії «Die Neue Zeit», який очолював упродовж 35 років. Головною метою своєї редакторської діяльності вважав поши­рення наукових знань і просвітництво в робітничих масах.

Відомим Каутський став у 80—90-ті роки. Брав участь у створенні Ерфуртської програми — партійної програми Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), яка трактувала марксизм як позитивне знання про закономірності розвитку антагонізмів капіталістичного способу ви­робництва. Ідею економічного розвитку вважав головним пунктом соці- ал-демократичного світогляду. На початку XX ст. Каутський вивчав проблеми революції, держави, диктатури пролетаріату. Першу світову війну розглядав як початок довгоочікуваної соціалістичної революції. У 1917 р. вийшов із СДПН, яка мала на меті перебороти кризу соціал- демократизму, спровоковану початком війни. Однак партія проіснувала недовго, і в жовтні 1920 року на з'їзді у Галлі більшість її членів прого­лосувала за приєднання до КПН, з чим Каутський не міг погодитись. У 1922 р. він повернувся до СДПН.

Смерть Каутського в Амстердамі 17 жовтня 1938 року не була по­мічена його сучасниками. Можливо, тому що він був одним з небага­тьох мислителів, які встигли за життя сказати все, що хотіли й могли.