М. І. Бухарін

У Великій Радянській Енциклопедії у 8 томі, який вийшов у кінці 1927 року, була опублікована коротка біографія М.І. Бухаріна. в статті Д. Марецького «Бухарін» зазначається, що М.І. Бухарін «є одним із теоретиків комунізму». Він народився 27 вересня 1888 року в сім'ї вчителя міської початкової шко­ли Івана Гавриловича Бухаріна. Восени 1907 р. поступив на економічне відділення юридичного факультету Московського університету. В універси­теті, зазначається в статті, не систематично освоює «курс наук», оскільки «працює в партії» і «навчається на дому».

У 1905 р. стає членом «учнівської революційної організації», яка незабаром стає соціал-демократичною. У другій половині 1906 р. всту­пає до лав більшовиків. У 1909—1910 рр. за революційну діяльність був заарештований, а в 1911 р. був у засланні, звідки втік і емігрував до Німеччини.

Стосовно теоретичних поглядів у цій статті зазначалася особли­вість бухарінського критичного аналізу, «він із жорстокістю накидається на буржуазних економістів, зриває з них покривало так званої «об'єктивності», не тільки логічно спростовує їх, але вселяє до них не­нависть, розвінчує їх як класових ворогів». Поряд із цим зазначається, що М.І. Бухарін «уточнив і відшліфував цілий ряд старих марксистських формулювань, вніс окремі нові, висунув немало нових проблем, дав поштовх розробці марксистської методології політичної економії».

М.І.Бухарін — один із активних учасників і керівників жовтневого перевороту (Великої Жовтневої соціалістичної революції 1917 року). Упродовж одинадцяти років співпрацював безпосередньо з Володими­ром Іллічем Леніним, зазнавав незаперечної критики від останнього, вів полеміку та критикував противників і «фальсифікаторів» марксистсько- ленінського вчення. Гострі теоретичні та практичні розходження з Йо­сипом Сталіним були основною причиною відсторонення його від без­посереднього керівництва «соціалістичним будівництвом». Але була, як стверджує один із біографів С.Коен, «монополія» Бухаріна на політико- виховну роботу, яка здійснювалася ним через керівництво газетою «Правд