Теорія політики Антоніо грамші

магниевый скраб beletage

Керівник італійських комуністів Пальмиро Тольятті свого часу писав, що Грам- ші був теоретиком політики, але, насамперед, він був політиком-практиком, бор­цем. Його сприйняття політики далеко як від інструменталізму, так і від відверне­ного моралізму й абстрактного теоретизування. Робити політику — значить діяти для перетворення світу. У політиці міститься, таким чином, уся реальна філософія кожної людини. Політика ототожнює в собі суть історії і для індивіда, що прийшов до критичного споглядання історії і її завдань, що стоять перед ним у боротьбі за її перетворення, вона містить також суть його морального життя.

У січні 1921 р. він допомагає створити Комуністичну партію Італії й у 1924 р. стає її Генеральним секретарем, а також членом парламенту. Два роки потому його було заарештовано, він залишався в' язнем за часів режиму Муссоліні і аж до самої смерті, а помер він природною смертю в 1937 р. В ув'язненні він створив свій най­кращий теоретичний доробок — велику низку листів і нарисів (в основному неза­вершених), які були опубліковані посмертно в збірці «Тюремні зошити» (1925— 1935). Завдяки цій роботі Грамші як один із провідних теоретиків марксизму гегель-

284 янського штибу (інтерпретації теорії Маркса, в якій особливого значення надавало­ся мислячому людському суб'єкту) посів місце поряд із Лукачем.