4. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення

У розвитку мислення дитини слід забезпечувати гармонійне поєд­нання його мотиваційних та операційних компонентів. Формування мотиваційних компонентів пов'язане із задоволенням та розвитком пізнавальних потреб малюка. Загальними умовами формування у ди­тини пізнавальної мотивації є демократичний стиль виховання (Лі- сіна М. І.), позитивне, тепле, інтимне, емоційно забарвлене і виразне ставлення дорослого (В. К. Котирло), діалогічне спілкування з ним. Створення атмосфери доброзичливості, відвертості, емоціональної піднесеності, радості у спілкуванні дошкільника з дорослим сприяє дитячій ініціативі та самостійності. Ставлення дорослого до дитячих питань багато в чому визначає подальший розвиток мислення. Відпо­віді на них повинні стимулювати мислення дитини, розвивати її са­мостійність, пізнавальну активність. Байдуже ставлення дорослого до питань дитини, або негативна реакція на них різко знижує пізна­вальну активність дошкільника.

Адекватним педагогічним прийомом є організація спільного з дорослим чи однолітками пошуку відповідей у процесі експеримен­тування, міркування, спостереження. Дорослому важливо прояви­ти терплячість і розуміння незвичайних пояснень, які дає дошкіль­ник, підтримуючи його прагнення проникнути у сутність предметів і явищ, встановити причинно-наслідкові зв'язки, взнати приховані властивості.

Наприклад, для розвитку допитливості у ранньому віці рекомен­дуються малюнкові завдання типу «Чим відрізняються?», «Що зміни­лось?», «Плутанини». Для молодших дошкільників можуть викорис­товуватись завдання, розв'язання яких вимагає активних перетворень обстежуваних предметів: лабіринти, мозаїки, конструктори. Дитина при підтримці дорослого складає загадки, плутанини. Старші дошкіль­ники залюбки включаються у дитяче експериментування. Ось дитина 5-ти років грається у «морський бій» - пускає паперові човники, які швидко тонуть. Дитину це не задовольняє. Важливо щоб дорослий під­тримав її активність на усунення небажаних якостей човника, разом з дитиною поміркував, чому це відбувається та як можна їх покращити: використати більш цупкий папір, чи розмістити човник на пеноплас- товому днищі, чи викласти його фольгою. Чим більше пропозицій по­дасть дитина, тим краще вона оволодіє пошуковими діями.

Іншою стороною формування мислення виступає озброєння дітей знаково-символічними засобами розв'язання мисленнєвих задач. Необхідно працювати над розвитком операцій мислення, чому спри­яють завдання на порівняння, узагальнення, аналіз у роботі з худож­ньою літературою, при організації спостережень, або й спеціальних занять. З цією метою використовують конструювання за зразком, за умовами, за задумом; дидактичні настільні ігри. Для старших до­шкільників рекомендуються вправи з використанням предметного матеріалу. Зокрема, розвиткові взаємопов'язаних операцій узагаль­нення та конкретизації сприяють наступні вправи.

1.    Назвати предмети на кожній з карток одним словом. Пропону­ємо дітям картки із зображенням різних тарілок (глибока, мілка, ве­лика, маленька), столів (обідній, письмовий, іграшковий) тощо.

2.    Розподілити картки з малюнками предметів (наприклад, мак, дуб, гвоздика, троянда, береза, голуб, ялинка, горобець, волошка, си­ниця) до табличок із узагальнюючим зображенням (квітів, дерев та птахів).

3.    Картки - м'яч, сумка, пальто, зошит, пенал, лялька, ручка, ведмедик, шапка - розкласти на відповідні полички шафи з назвами «Одяг», «Навчальне приладдя», «Іграшки».

4.   Малюнок з двома колами. У синьому - яблука та груші; у черво­ному - ромашки і маки. Назвати одним словом, що зображено у кож­ному колі.

5.   Назвати одним словом групу малюнків: а) мак, ромашка троян­да; б) чашка, тарілка, миска; в) стіл, стілець, шафа; г) сукня, брюки, сорочка; д) липа, береза, клен; е) морква, капуста, буряк; ж) лялька, ведмедик, м'ячик, машина.

6.   Картки із відповідними зображеннями. Відповісти і показати:

а)    які іграшки ти знаєш; б) які квіти ти знаєш; г) назви різний посуд (тварин, рослини, овочі, фрукти, навчальне приладдя).

Для формування операції групування за однією ознакою (діти раннього віку) рекомендуються такі вправи.

1.   Набір різних геометричних фігур двох кольорів і двох розмірів розподілити: а) за кольором; б) за формою; в) за розміром.

2.   Розкласти картки: тварини - дикі і свійські, дорослі і маленькі; рослини - квіти, дерева, овочі, фрукти, ягоди.

3.    Підібрати відповідні картки до малюнків, де: а) зображено ді­вчинку з порожнім портфелем, який слід заповнити; б) дівчинка си­дить за столом, на якому хліб, пляшка з молоком, а посуду немає.

Формуванню операції групування за двома ознаками (діти 3-7 ро­ків) сприяють наступні вправи.

Обладнання: геометричні тіла, різні за кольором і формою (черво­ні і сині куби і бруски); за кольором і розміром (червоні і сині, великі і маленькі бруски). Потрібно їх розкласти: а) за кольором і формою;

б)    за кольором і розміром. Утворяться групи: а) червоні куби; червоні бруски, великі і маленькі; сині куби, сині бруски, великі і маленькі; б) великі червоні бруски; великі сині бруски; маленькі червоні брус­ки; маленькі сині бруски.

Розвиткові узагальнення сприяють вправи-загадкм на встанов­лення назви предмета за його ознаками. Наприклад, можна запитати малюка: «Який це предмет? Гладке, скляне, в нього дивляться, воно відображає?», або «Що це - продовгуватий, зелений, росте на полі? Білий,солодкий,твердий?»

Активізують пошукові здібності дитини завдання з неоднознач­ним розв'язанням. Запитуємо дитину: «Що це може бути - жовта, соковита, запашна?» (диня, груша), або «Що це - продовгуватий, круглий, пише?» (олівець, фломастер). «Коричневий, круглий, блис­кучий?» (гудзик, каштан). Після того, як малюк запропонує кілька варіантів відповіді, запитуємо «Що додати до ознак, щоб була одна відповідь?».

Розвитку мислення сприяє прогрес дитини в оволодінні мовлен­ням, розширення її життєвого досвіду. Варто застерегти, що механіч­не запам'ятовування різноманітної інформації, фрагментарної та ха­отичної, копіювання дорослих міркувань не сприятливе для розвитку мислення дошкільника. Головне - формувати мислення, спрямоване на освоєння дитиною довкілля, як складову розвитку творчого став­лення дитини до дійсності (М. М. Подд'яков).

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови розвитку мислення дошкільника:

-                     у розвитку мислення слід забезпечувати гармонійне поєднан­ня його мотиваційних та операційних компонентів.

-                      загальними умовами формування пізнавальної мотивації є де­мократичний стиль виховання дитини;

-                     розвиткові операцій мислення сприяють завдання на порів­няння, узагальнення, аналіз у роботі з художньою літерату­рою, при організації спостережень, спеціальних занять;

-                     у формуванні операцій мислення рекомендуються спеціальні вправи з використанням предметного матеріалу;

-                     формування мислення повинно спрямовуватись на освоєння дитиною довкілля у контексті розвитку творчого ставлення дитини до дійсності.