4. Характеристика етичних почуттів дошкільника : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

4. Характеристика етичних почуттів дошкільника

У процесі спілкування дитини з дорослими й однолітками, її учас­ті у колективних формах діяльності у неї формується емоційна скла­дова спрямованості на інших людей (Котирло В. К.), такі соціально цінні якості особистості, як чуйність, уважність, запопадливість. При цьому важливе значення має емоційний зміст спілкування до­шкільника з оточуючими. Виникають не просто окремі вміння ро­зуміти іншого, виявляти йому симпатію, співчуття, бути товарись­ким, але й цілісне емоційне утворення - спрямованість переживань дитини на емоційні прояви дорослого й ровесника, яка слугує цілям проникнення у його внутрішній світ, що виступає як засіб інтимного зв'язку із ними [157, с. 15].

Особливо важливу роль для розвитку етичних переживань віді­грають ситуації, коли дитина взаємодіє із ровесниками, між якими виникають рівноправні партнерські стосунки. Тут вона сама будує лі­нію своєї поведінки. Отже виникає потреба в етичних орієнтирах: як вчинити, як почуватиметься товариш, як зберегти відносини з ним. Етичні оцінки вчинків із зовнішніх вимог стають власними оцінками дитини і включаються в переживання нею ставлення до певних вчин­ків або дій.

Позитивна емоційна спрямованість щодо ровесника формується у спільній з ним діяльності за такої її організації, коли об'єктом пере­живань дитини стає не тільки власний успіх, але й успіх товариша, успіх спільної справи [157, с. 40].

У п'ять років спостерігаються низькі показники позитивного емоційного ставлення до партнерів. Причинами виступає недостатнє володіння дошкільниками навичками співпраці, труднощі у переносі їх з ігрової діяльності на інші види діяльності; обмежений досвід вза­ємодії з ровесником.

Емоційна спрямованість на інших охоплює собою систему гуман­них почуттів. Справжньої школою таких почуттів для дошкільників виступає сюжетно-рольова гра, де виникає потреба зрозуміти іншо­го, врахувати його позицію, інтереси, настрій, бажання. Виконан­ня ролі кожною дитиною та їх співвідношення будується на певних моральних уявленнях про належні способи поведінки. Розвивається відповідальність за свою ділянку роботи: якщо «лікар» буде постійно вибігати з «кабінету», то хворі залишаться без допомоги; якщо «про­давець» буде їсти цукерки, то покупцям не вистачить. Таким чином, завдяки грі діти не тільки переживають відповідні етичні колізії, але й краще усвідомлюють моральні норми, в них формується установка на їх глибше пізнання.

У трудовій діяльності діти виконують соціально-цінні завдання, переживаючи при цьому радість, гордість, відповідальність. Дорос­лі пояснюють дітям, що коли вони ретельно поллють квіти, то рос­лини будуть гарно виглядати; якщо приберуть в ігровій кімнаті, то в мами буде більше часу і вона спече смачний пиріг тощо. Діти нада­ють допомогу своїм товаришам, спочатку за ініціативою дорослого, а до кінця дошкільного віку - самостійно. Ось хлопчик розсипав мілкі деталі мозаїки - доведеться довго збирати. Ровесники приходять на допомогу, а згодом всі троє захоплено складають мозаїку. Можлива й інша реакція на скруту товариша, коли в ровесника виникає незадо­волення, роздратування, враження, що невдала дія ровесника слугує перешкодою для власного успіху: «Що тут все порозсипав. Як ми бу­демо тут гратись у поїзд!». Дорослий повинен створювати умови для попередження таких явищ, що несуть нетерпимість, байдужість один до одного.

Етичні переживання дитини відображають вибірковість її спілку­вання з ровесниками: співчуття діти виявляють, насамперед, своїм найближчим товаришам, яким симпатизують.

В межах стійких дитячих об'єднань поступово виникають більш тісні контакти між окремими дітьми, що стає основою для появи дружби. До 5-ти років дружба дітей носить переважно ситуативний характер: дружать діти, які поряд сплять у дитячому садку, чиї сім'ї є сусідами та часто відвідують одна одну. Друзі більше граються ра­зом, частіше домовляються і виконують спільні справи, діляться іграшками. Дитина часто змінює своїх друзів залежно від обставин.

Старший дошкільник більше орієнтується у виборі друга на його ді­лові та особистісні якості, звички, уподобання: він добре будиночки з піску будує, він цікавиться морськими подорожами, збирає листівки тощо. У 5-7 р. частіше зустрічається парна дружба, водночас виника­ють стійкі ігрові об'єднання з 3-5 учасниками. Дружба невеликими підгрупами частіше за все народжується в грі на основі ігрових інтер­есів і схильностей, у тому числі і на основі інтелектуальних інтересів. Парна дружба характеризується глибокою симпатією, поєднується з широким товаришуванням, зростає її вибірковість.

ВИСНОВКИ про особливості етичних почуттів дошкільника:

-                      етичні почуття дошкільників становлять важливу складову їхньої емоційної сфери, свідчать про розвиток їх особистості;

-                      етичні почуття лежать в основі такого особистісного утворен­ня, як емоційна позитивна спрямованість на іншу людину;

-                      у розвитку етичних почуттів провідне значення мають спілку­вання та спільна діяльність дитини із дорослими та з ровесни­ками;

-                      етичні переживання виникають спочатку під впливом вимог дорослих, а до кінця дошкільного віку внаслідок засвоєння моральних норм.