4. Психолого-педагогічні умови розвитку волі

Воля належить до вищих психічних функцій особистості, відіграє важливу роль у становленні спрямованості як центрального компо­ненту структури зрілої особистості. Розвиток волі дошкільника зна­чною мірою зумовлений характером та змістом виховних впливів до­рослого. Робота вихователя над формуванням складових волі дитини повинна проводитись постійно на основі найновіших досягнень ди­тячої психології. Загальною умовою такої роботи виступає насичене спілкування та співпраця дошкільника й дорослого у всіх сферах ді­яльності. Окремими задачами виступає формування цілеспрямова­ності, усвідомленості, опосередкованості дій дитини.

Розвиток цілеспрямованості дитини передбачає дві лінії. По-перше, дитина повинна вміти приймати й виконувати цілі, задані дорослим у формі інструкцій, завдань. По-друге, дорослий вчить дитину ставити власні цілі та шукати засоби їх досягнення. Не вміючи діяти за інструкці­ями, дитина втрачає можливість засвоєння соціального досвіду, їй важко буде навчатись у школі. Володіння вміннями ставити власні цілі лежить в основі розвитку самостійності, ініціативності, творчості малюка.

Формування здатності приймати й виконувати інструкції по­чинається ще у ранньому віці при виконанні побутової і предметної діяльності. Дорослий просить малюка: «Дай прапорець», «Принеси м'ячик». Він разом з дитиною виконує низку послідовних дій на ви­конання певної задачі: потрібно скласти іграшки у коробку, вигото­вити з паперу прапорець тощо. Дорослий показує, як можна гратись з машинкою: ось вона перевозить вантажі, ось водій ремонтує її, роз­вантажує, миє. Коментуючи й показуючи дитині кожну свою дію, до­рослий дає зразок, якому малюк зможе згодом слідувати сам.

У дошкільному віці дитина оволодіває зразками способів дій тру­дової, продуктивної, побутової, ігрової діяльності. Їй посильне вико­нання досить складних трудових доручень: «полий квіти», «прибери у кімнаті». Дорослому слід обов'язково показати зразок способу ви­конання доручення, пояснити найбільш складні моменти.

Сприяють розвиткові волі рухливі ігри, що передбачають дотри­мання певних правил, які дитині необхідно пояснити. Рухи за зраз­ком дитина виконує у фізкультурних вправах, розучуючи танці, наприклад до якогось свята.

Інші ігри за правилами, насамперед, сюжетно-рольові і дидактич­ні, становлять важливий засіб формування волі старшого дошкільни­ка. Виконання всіх видів діяльності разом з ровесниками допомагає дитині втримати завдання, не забути правило, порівняти себе з іншим і виправити недоліки.

Розвиток здатності дитини до самостійної постановки цілей най­більш інтенсивно відбувається у самодіяльних видах діяльності дити­ни - насамперед, у творчих іграх, а також у продуктивній діяльності, коли дитина діє за власним задумом. Організовуючи сюжетно-рольо­ву гру, дитина разом з однолітками визначає сюжет, ролі, іграшки та замінники. Вся ігрова діяльність вибудовується дітьми самостійно - і становить, за словами Л. С. Виготського школу довільної поведінки.

Особливу роль у розвитку волі дитини відіграє мовлення як осно­вний засіб організації поведінки та діяльності. Тут має значення мов­лення дорослого і мовлення самої дитини, такі процеси, як слухання та розуміння, формування внутрішнього мовлення із зовнішнього. Дорослий будує спілкування з дитиною за допомогою діалогічно­го мовлення. Не слід перетворювати розмову з дитиною на монолог дорослого. Не можна оцінювати відповіді дитини. Задача дорослого полягає в тому, щоб підкріпити і виділити самостійні дії, надати їм довільного, усвідомленого характеру. Дитина повинна мати право висловитись, проявити свою активність. У діалозі з дорослим форму­ється усвідомлення дитиною своїх дій, бажань, співвідношень між ними. Так, дорослий запитує малюка «У що ти грався?, «Покажи, як тобі вдалось так скласти пірамідку?» У що ти будеш гратись тепер?».

Формуванню здатності до постановки мети допомагають такі звертання дорослого: «Можливо, ти хочеш малювати», «Давай разом почитаємо книжечку», «Що ти хочеш побудувати?».

Увагу до способу виконання дій привертають такі запитання «З чого почнеш будувати», «З чого зробиш дах?».

Дорослий радиться з дітьми з приводу спільних занять, їх по­слідовності: «Куди хочете піти на екскурсію?», «В які ігри будете гратись на ігровому майданчику? Які іграшки потрібні для цього?» Дошкільникам слід розкривати раціональність режиму дня, по­слідовності його моментів. Корисно згадати, що вже діти робили, які результати отримали, що можна було зробити краще. Тому слід планувати і підводити підсумки кожного дня в дитячому садку, на­лаштовувати дітей на майбутні події, щоб вони чекали їх і психоло­гічно готувалися до них. Важливо виділити головний епізод і зробити його привабливим, щоб діти позитивно переживали те, що належить робити. Корисно пов'язувати минулі події з майбутніми, організову­вати довготривалі багатосерійні види діяльності, наприклад щоденну протягом тижня підготовку до показу спектаклю для малюків.

Мовлення дозволяє загострити ситуацію вибору, спонукає само­стійно приймати рішення, уявляти різні варіанти своєї дії, усвідом­лювати своє бажання: «Ким хочеш бути в грі? А якщо товариші не погодяться із твоєю роллю?»; «Чому ти так хочеш? А як можна по- іншому? А як буде правильно? А як би я зробила, вгадай? А як би зробив інший хлопчик?»

При виконанні складних завдань допомагає прийом дозованого ускладнення задач: «Намалюй грибочок з червоним капелюшком. А зараз ще один - з коричневим». Дорослий за допомогою підбадьо­рювань, порад, нагадувань, оцінок допомагає дитині довести розпо­чату справу до кінця, досягти передбачуваного результату.

Дорослий спонукає дитину до розмірковувань з використанням внутрішнього мовлення: «Подумай, як краще починити машинку»; «Визнач порядок, у якому ти будеш малювати».

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови розвитку волі:

-                      нормативні показники розвитку волі досягаються за умови ці­леспрямованої педагогічної роботи з дитиною;

-                      окремими задачами розвитку волі виступає формування ціле­спрямованості, усвідомленості, опосередкованості дій дитини;

-                     у розвитку цілеспрямованості зусилля слід спрямовувати, по- перше, на формування здатності виконувати інструкції дорос­лого, а по-друге, на розвиток самостійної постановки цілей та їх досягнення;

-                      мовлення виступає важливим засобом формування волі до­шкільника.

МОДУЛЬ iV РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 7 РОКІВ