2. Розвиток здібностей дошкільника

магниевый скраб beletage

Найбільш інтенсивно здібності починають розвиватись у до­шкільному віці. У поведінці дитини чимдалі зростає доля її власної активності. Дуже яскраво виявляється пристрасне бажання дитини спробувати себе у різних починаннях, забавах. Малюки намагаються невпинно діяти, тягнуться до вражень, що доставляються органами чуття, прагнуть говорити. Дитина переживає потребу застосовувати і розвивати свої нові можливості. Їй подобається досягати якої-небудь мети, одержувати очікувані результати завдяки власним зусиллям, справлятися з певними вимогами і при цьому спілкуватися, звертати на себе увагу, зустрічати схвалення. Маленьким дітям уже властиве прагнення до повноти участі в житті. У ці роки активність виступає у схильності до ігор, до фантазування - найхарактернішої риси до­шкільного дитинства. В іграх зміцнюється і розвивається людська потреба активно впливати на оточуюче. У них дитина проявляє іні­ціативу, переживає бажану повноту навантаження, насолоджується відкриттями нового.

Діти починають розрізнятись за рівнем виявлення у них загаль­них здібностей: пізнавальних та практичних. Здібності дошкільни­ків формуються у різноманітних видах діяльності. Для розвитку піз­навальних найбільше значення мають ситуації, в яких виявляється пізнавальна активність дитини, її допитливий розум. У дошкільному віці пізнання нерозривно пов'язане з уявою та вільно здійснюваними діями. Дитина самостійно або разом з ровесниками шукає і знаходить задачі для пошуку. Пізнавально активна дитина стає лідером для своїх товаришів. Ось два хлопчика граються у швидкісну автодорогу, якою слугує лавка. Раптом, на дорозі аварія: іграшкова машинка з великою швидкістю з'їжджає у «провалля», падаючи з лавки. Діти, засмучені «аварією», вже готові перейти до іншої гри, але одному з них приходить ідея: викласти вздовж «автотраси» «парканчик» за допомогою паличок. Інший радо приймає пропозицію, стає помічни­ком першого. Далі виникають нові ідеї: закріпити палички пласти­ліном, зробити парканчик з обох сторін тощо. І кожен раз один хлоп­чик проявляє себе як ініціатор, а інший - його помічник. У дітей, що виявляють пізнавальні здібності, спостерігаються схильності до експериментування, до пошуку, до висловлення гіпотез, пропозицій. Водночас такі діти відзначаються високими рівнями розвитку образ­них форм пізнання дійсності: сприйняття, образної пам'яті, наочно- образного мислення, уяви.

Центральне місце в структурі пізнавальних здібностей посідає здатність наочного моделювання по відображенню властивостей предметів, просторових відношень, образів художньої дитячої літе­ратури, логічних відношень (Л. А. Венгер).

Пізнавальні здібності класифікують відповідно до окремих етапів пізнавального процесу: на етапі сприйняття інформації (сенсорні); на етапі аналізу, переробки інформації (інтелектуальні); на етапі прак­тичного використання знань (творчі). Сенсорні здібності розвива­ються особливо інтенсивно у процесі засвоєння сенсорних еталонів у 3-4 роки. Засвоєння дошкільником еталонів веде до виникнення ідеальних зразків властивостей предмета, які позначаються словом. Діти знайомляться з варіантами кожної властивості й систематизу­ють їх, коли, наприклад, опановують уявленнями про кольори спек­тру, фонеми рідної мови, еталони геометричних форм.

Основу розвитку інтелектуальних здібностей складають дії на­очного моделювання: заміщення, використання готових моделей і побудова моделі на основі встановлення відношень між замінником і заміщуваним об'єктом. Готовою моделлю може виступати план ігро­вої кімнати або ділянки, де діти вчаться орієнтуватися. Потім вони самі починають будувати такий план, позначаючи предмети в кімна­ті якими-небудь умовними значками, наприклад стіл - кружечком, диван - прямокутником, стілець - трикутником. В іншому випадку дітей навчали конструювати об'єкти за допомогою графічної схеми, а також самим таку схему складати.

У творчих здібностях на перший план виходить уява. Вони ви­являються у тих випадках, коли дитина діє не за шаблоном, пропонує і реалізує оригінальні способи рішення практичних та ігрових задач, виявляє творчість та отримує такі її продукти, як малюнок, казка, оповідання, конструкція.

Практичні здібності дошкільника проявляються та формуються у різноманітних видах діяльності - грі, образотворчій, трудовій, побуто­вій. У дітей, для яких чимдалі більшого значення набуває спілкування з ровесниками, досить яскраво виявляються організаторські здібності. Дошкільники з такими здібностями виступають ініціаторами різних дитячих справ, ігор. Вони відзначаються вміннями висловлювати про­позиції та приймати їх від товаришів, помірно високою самооцінкою без виявів хвалькуватості, зарозумілості, заздрощів; добре розвиненим мовленням, здатністю до розподілу обов'язків відповідно до можливос­тей та інтересів кожного; до контролю за дотриманням правил поряд­ку; вміннями вирішувати суперечливі питання і конфлікти без втру­чання дорослого, оцінювати ставлення партнерів до дорученої справи.

Практичні здібності проявляються у руховій активності дітей як висока гнучкість тіла, спритність і граціозність рухів, висока здат­ність до наслідування складних систем рухів. Такі здібності лежать в основі виконання спортивних видів діяльності, танців, балету.

Тісний зв'язок пізнавальних здібностей з практичними виявля­ється у конструктивно-технічній діяльності, що передбачає просто­рове бачення, просторову уяву, вміння уявляти предмет у цілому і за його частинами за планом, кресленням, схемою, описом, а також уміння самостійно формулювати оригінальний задум.

У багатьох дітей досить рано виявляються спеціальні здібності. Серед них, наприклад, музичні. Відомо, що раннє виявлення музич­них здібностей мало місце у творчості Вольфганга Моцарта, Людові- ка Бетховена, Жана Батіста Люллі. Причому, сучасники відзначали, що загальний розумовий розвиток цих дітей не був чимось видатним. Так, Моцарт грав на клавесині, коли ще навіть не вимовляв цього сло­ва. Люллі у 13 років рахував лише до п'яти [45]. Сучасні психологи також відзначають, що показник інтелекту не є провідним у визна­ченні музичних здібностей. Водночас у більшості музично обдарова­них дітей рівень розумового розвитку вище середнього [98].

Дошкільне дитинство створює особливо сприятливі умови для формування художніх здібностей. Дошкільник включений у все розмаїття художніх видів діяльності. Він співає, танцює, ліпить, ма­лює. У дитини дошкільного віку виявляються такі здібності, як обра­зотворчі, декоративно-прикладні, включаючи відчуття композиції, кольорів, форми; музичні, які складають мелодійний і ритмічний слух, відчуття ритму; театрально-мовні, до яких входять поетичний слух, виразність інтонації і міміки. Спеціальні здібності мають спіль­ну основу: певний рівень розвитку пізнавальних процесів, технічних умінь, а також емоційної чутливості й сприйнятливості. Причому останнє в художніх здібностях виступає на перший план [153, с. 294].

ВИСНОВКИ про розвиток здібностей у дошкільника:

-                     інтенсивному розвитку здібностей сприяє зростання актив­ності дошкільника, урізноманітнення видів його діяльності, схильність до ігор, до фантазування;

-         у дітей виявляються пізнавальні та практичні здібності;

-                      пізнавальні здібності дошкільників класифікують на сенсор­ні, інтелектуальні, творчі;

-                      практичні здібності проявляються у руховій активності дітей як висока гнучкість тіла, спритність і граціозність рухів, ви­сока здатність до наслідування складних систем рухів; ці зді­бності лежать в основі виконання спортивних видів діяльнос­ті, танців, балету;

-                      в окремих дітей виявляються спеціальні здібності - музичні, художні, математичні, мовні.